Про це повідомляє Green Deal з посиланням на щоквартальний інфляційний звіт НБУ.
У НБУ наголошують, що левову частку збитків зазнають українські експортери вуглецевої металургійної продукції ($30-50 млн на рік). При цьому сукупні збитки для експортерів, що потрапили під дію CBAM, оцінюються як "помірні".
У редакції, яку запропонувала комісія, дія CBAM поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній) - це сектори з найбільшими викидами вуглекислого газу.
Нацбанк вказує, що доходи українських компаній можуть скоротитись ще сильніше у разі розширення дії механізму на інші сфери економіки, включення непрямих викидів СО2, швидкої ліквідації безкоштовних квот на викиди в ЄС та скорочення перехідного періоду.
Такі ініціативи висуває низка депутатів Європарламенту. Закон про впровадження механізму можуть ухвалити вже в середині цього року після парламентських консультацій.
Для мінімізації негативного впливу CBAM у НБУ радять зосередитись на розробці національної системи торгівлі викидами (СТВ), яка дозволить спрямовувати зібрані кошти на екомодернізацію.
Як пише видання, висновки Нацбанку суттєво відрізняються від оцінок Київської школи економіки (KSE). Експерти KSE прогнозують, що запровадження Євросоюзом CBAM може призвести до щорічного скорочення доходів українських компаній до EUR 396 млн протягом 2026-2030 років. Таким чином, ВВП України знижуватиметься на 0,08% на рік.