"Поганий сусід": як політика Трампа штовхає Латинську Америку до Китаю

Про це професор державного управління в Американському університеті Вільям ЛеоГранде та директор Проєкту документації Куби в Архіві національної безпеки Університету Джорджа Вашингтона Пітер Корнблу пишуть на Foreign Policy.

За даними аналітиків, агресивна позиція адміністрації США, зокрема військове втручання у Венесуелі та загрози подібних дій щодо інших латиноамериканських країн, підриває традиційні норми міжнародного права й ризикує відновити модель імперського домінування, яку давно критикують у регіоні. 

Експерти відзначають, що дії США підсилюють тенденцію Латинської Америки шукати нових стратегічних і економічних партнерів.

"Протягом останнього десятиліття Південне командування США визнає Китай стратегічним конкурентом та зростаючою загрозою для інтересів США в півкулі", – зазначено у щорічному звіті Пентагону.

У матеріалі наголошується, що останні події у Венесуелі, включно із захопленням влади силами США, стали найпрямішим втручанням Вашингтона у регіон за десятиліття та викликали критику як латиноамериканських лідерів, так і міжнародних партнерів. 

Аналітики також вказують, що нинішня політика Вашингтона меншою мірою пов’язана із боротьбою з наркотрафіком, ніж із прагненням зміцнити позиції США у сферах впливу, що може призвести до поглиблення економічної залежності регіону від Китаю.

"Венесуела не виробляє кокаїн (не кажучи вже про фентаніл). Вона є вторинним транзитним пунктом для колумбійського кокаїну, який здебільшого прямує до Європи. Кокаїн, призначений для ринку США, прямує на північ із Колумбії та Еквадору через Тихий океан або суходолом через Мексику", - зазначили вони.

За оцінками експертів, у середньо- та довгостроковій перспективі латиноамериканські держави можуть активізувати співпрацю із Європою та Азією, аби зменшити свою залежність від американського впливу і зміцнити власні економіки.

Що відбувається у Венесуелі

24 жовтня президент Венесуели Ніколас Мадуро звернувся до американського лідера Дональда Трампа англійською мовою із закликом про "мир назавжди". Це відбулося на тлі розгортання американських військових у Карибському басейні.

WP згодом повідомляло: Мадуро написав листа диктатору РФ Володимиру Путіну з проханням військової допомоги через тиск з боку США. Зокрема, у столицю країни прибув російський Іл-76.

31 жовтня Дональд Трамп заперечив, що ухвалив рішення завдати ударів по військових обʼєктах у Венесуелі, про що раніше повідомляли медіа.

4 листопада Трамп не виключив ймовірності ударів США на суші Венесуели, але висловив сумніви щодо можливості війни.

Згодом агенція Reuters повідомила, що венесуельські військові планують здійснювати опір партизанського типу чи сіяти хаос у разі наземного чи повітряного нападу Сполучених Штатів. 

17 листопада ударна група авіаносця "USS Gerald R. Ford", найсучаснішого корабля ВМС США, увійшла до Карибського моря на тлі зростання напруженості у відносинах між Вашингтоном і Венесуелою. 

24 листопада повідомлялось, що США готові розпочати новий етап операцій щодо Венесуели, які мають спрямувати проти Мадуро. Також адміністрація Дональда Трампа офіційно визнала главу Венесуели Ніколаса Мадуро та його поплічників членами іноземної терористичної організації.

17 грудня американський президент наказав блокувати усі нафтові танкери, які входять у Венесуелу чи залишають її.