Нині для біженців з України діє виключення на два роки, розповідає LRT.
Пропозицію міністерства повністю підтримує Департамент національних меншин Литви.
"Слід розуміти, що ситуація цих людей є особливою. Вони були змушені тікати від війни, залишити свої домівки. Це був великий стрес, і цим людям потрібен триваліший термін для адаптації в Литві", - зазначив представник Департаменту Сергій Добряков.
"З іншого боку, треба взяти до уваги, що українці справді дуже намагаються інтегруватись у литовське суспільство, виявляють величезний інтерес до культури Литви та прагнуть вивчати литовську мову. Але, на жаль, поки що задовольнити потребу всіх бажаючих вивчати литовську мову ми не можемо. Місця на курси з вивчення мови, у тому числі й фінансовані Департаментом, заповнюються миттєво, і далеко не всі охочі потрапляють на них", - додав чиновник.
За його даними, наразі курси литовської мови у Будинку національних громад відвідують 620 осіб. Переважна більшість із них - українці. Діє тридцять навчальних груп із різним ступенем знання литовської мови.
За словами української активістки Світлани Залужної, охочіше литовську мову опановують ті з українських біженців, які вирішили надалі лишатись у Литві.
"Все залежить від того, чи планують люди повертатися до України, чи залишитися тут", - зазначила вона.
Як наголосила Залужна, вивчення литовської мови вимагає щонайменше півтори години на день й біженцям не завжди просто знайти стільки часу, особливо якщо це матері з неповнолітніми дітьми.
"Коли люди працюють повний день, вони просто не мають такої можливості", - наголосила Світлана Залужна.