Дякуємо вам, українці, за вашу стійкість і мужність — також від імені фермерів, які принижують вас у Європі! Прийміть наші вибачення за те, що ми не вирішили цей наш внутрішній конфлікт досить рано.
Навіть у Польщі ми засвоїли наші уроки занадто пізно. Наші хвалькуваті заяви про експертність у російських справах замовкли, коли наші фермери потрапили під вплив Москви. Ми повинні були бути більш пильними — Росія з її імперіалістичними амбіціями ніколи не втрачає можливості.
Так, Росія — неоколоніальна держава. Сьогоднішня Європа — ніщо інше. І сучасний ЄС лише дорослішає до викликів, з якими ви безпосередньо стикалися протягом занадто довгого часу.
Протягом десятиліття війни та двох років інтенсивного вторгнення українці захищали не лише свою батьківщину, але й право польських фермерів на мирний протест далеко від лінії фронту.
Лінія фронту тривожно близька — лише 350 км від найближчого кордону з ЄС, 500 км від Бухареста і 1000 км від Варшави. Якщо Україна зазнає поразки, нова лінія фронту пройде за 300 км від Будапешта і 700 км від Берліна. Читайте по губах Путіна — у нього є певні амбіції.
Мрія ЄС про геополітичний союз, побудований на дешевій енергії з Росії, доступному виробництві з Китаю і вільній безпеці з боку США, пішла з димом — в буквальному сенсі. Щоб прокинутися, знадобився ваш запеклий опір протягом останніх років. Запеклий опір України пробудив ЄС до усвідомлення того, що мир іноді доводиться захищати зі зброєю в руках. Тепер завдання полягає в тому, щоб нагадати ЄС, що такі роздуми безглузді без виробництва боєприпасів і подальших дій.
Тим часом українці допомагають європейським фермерам зберегти свої компанії та субсидії ЄС. Якби українці не чинили опору Москві, олігархи мали б навіть дешевше зерно для контрабанди в Європу, ніж сьогодні.
Польські фермери протестують на кордоні з Україною.
Фото: Ірина Мочульська/Суспільне Львів
Починаючи з 2022 року росіяни заполонили ринки ЄС субсидованою Москвою сільськогосподарською продукцією. Так, Росія збільшила демпінг цін на харчові продукти в ЄС, а не в Україні!
Проте ми дозволяємо проросійським пропагандистам вільно висловлюватися — це ціна демократії, найменш досконалого з усіх політичних режимів.
Ми повинні лише частіше нагадувати їм, що їхніх дітей не викрадають, щоб вони стали гарматним м'ясом на російських фронтах через боротьбу України. І що в Європі такі агітатори не стають масовими жертвами самогубств, на відміну від багатьох їхніх однолітків у Москві, які загинули після того, як відхилилися від путінського наративу.
Ця війна створила зв'язок між нами, проклавши шлях для нашого спільного майбутнього. Ми у взаємному боргу.
Особливо вдячні жителі Центральної та Східної Європи. Ваші зусилля не лише забезпечують буфер від лінії фронту, але й допомагають нам відновити моральні орієнтири. Ми раді бачити вас тут як біженців, іммігрантів та європейських сусідів.
Наша підтримка України — це не лише питання моралі. Ми хочемо, щоб Україна процвітала в процесі відновлення та підвищувала наш добробут. Ми бачимо Україну повністю європейською державою з міцними інституціями, які захищають від внутрішньої корупції та забезпечують прозору конкуренцію. Це є великою обіцянкою після війни.
Цю війну не вдасться відвести переговорами. Історія Росії та сьогоднішні факти говорять самі за себе. Тому ми стоятимемо з вами до вашої перемоги. Мир не можна прописати, за нього треба боротися.
З Богом!
Про автора. Войцех Пшибильський (Wojciech Przybylski) — головний редактор Visegrad Insight та президент фонду Res Publica.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.