Дмитро Марченко, начальник Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ, який опікується загоном безпілотних літальних апаратів. На початку повномасштабного вторгнення керував обороною Миколаєва, був гостем програми “Коментар” на ютуб-каналі Еспресо. Нижче наводимо текстову версію, над якою працювала Ольга Рура.
З цього тексту ви дізнаєтесь:
БПЛА наразі використовуються на найвищому рівні як і з нашого боку, так і з боку ворога. Хто лідирує за кількістю, ефективністю використання?
Ця інформація не є публічною, тому відповідь зможу дати лише частково. У нас дуже добре налагоджена система побудови дронів. Багато долітають углиб Російської Федерації. Ми значно переважаємо ворога по ефективності застосування.
Будь-які дрони складаються із запчастин китайського виробництва. Наскільки мені відомо щодо FPV дронів — росіяни замовили в китайців комплектувальних частин на 50 000 дронів, і це лише до березня місяця.
Решта інформації не для публічного розголосу.
FPV-дрон у Силах оборони України. Фото: 35 ОБрМП
Про технологію FPV українці почули зовсім недавно, але вже зараз є заклики вчитися збирати та комплектувати дрони. Зрозуміло, що нам географічно складніше діставати запчастини для цих апаратів, ніж Російській Федерації. Чи можемо ми говорити про якийсь розвиток власного виробництва запчастин?Наскільки мені відомо, є кілька підприємств, які розробляють і надають нам ці запчастини. Я вважаю, що для масовості потрібна державна програма, яка б підтримала цих виробників, щоб ми могли частково зменшити нашу залежність від запчастин з Китаю.
Чому саме FPV? Побутує думка, що саме дронами ми намагаємося перекрити нестачу боєкомплектів до артилерії.
Замінити повністю артилерію дронами неможливо, тому що в артилерії зовсім інші завдання, наприклад створення загороджувального вогню чи зупинка наступу противника. У таких випадках FPV дрони не впораються.
Проте вони дійсно частково перекривають нестачу боєприпасів, а також ефективно виконують задачі саме на невеликій відстані до противника. Перевага дронів над артилерією у можливості в оператора бачити, куди він влучає.
Буквально торік українці активно збирали кошти на розвідувальні дрони. Зараз потреба в саме такому типі БПЛА зменшилася. З чим це пов'язано?
Наскільки мені відомо, потреба не зменшилася. Просто такий тип БПЛА частково закривається коштом держави (почалось закуповування їх на державному рівні), та й у часі використанні вони дещо довші, тоді як FPV є одноразовими. FPV-дрон летить лише в один бік, тому і купляти його потрібно в значно більших масштабах.
Думка про те, що потреба зменшилась чи зникла, хибна.
Зараз активно підкреслюється потреба в засобах протидії технологіям БПЛА. Чи можемо ми говорити про те, що ця потреба оперативно закривається?
Є приблизно 18 підприємств, які самостійно виробляють системи радіоелектронної протидії (РЕП). Щодо комплектувальних частин — так, ми досі залежні від іноземних виробників.
Вчиться не лише противник, а й ми. Завдяки блискучій роботі наших спеціалістів, ми в рази скоротили використання "орланів" на півдні України. Вони вже не літають так часто, як раніше. Це завдяки тому, що ми дещо вивчили.
Це стосується тільки "орланів" чи є сподівання на подібну тенденцію з іншими дронами? У жовтні минулого року росіяни хвалились ураженням одного з наших аеродромів у Дніпропетровській області. На щастя, аналітики підтвердили, що, скоріш за все, вони атакували якусь фальшиву ціль. Однак сам прецедент їхнього польоту на десятки кілометрів у наш тил багато кого стурбував.
Там був не дрон, а ракета, але росіяни досить часто використовують "шахеди" та "ланцети", які, на жаль, вражають цілі. Але ми вже знайшли вихід, як з ними боротися, який наразі тестують наші спеціалісти (вже відбулися випробування перших екземплярів), тому, я думаю, найближчим часом наші групи зможуть забезпечити захист людського ресурсу від таких ударів.
Солдат в окопі з протидронною гарматою. Фото: Відділ зв'язків з громадськістю 95-ї окремої десантно-штурмової бригади
Хто такі "Коршуни дяді Діми"?Це був експериментальний проєкт головкома Валерія Залужного на початку минулого року. Ми створили загін БПЛА куди входили як військові, так і НГУ та поліцейські. Це високовмотивовані люди, які вже були навчені або мали велике бажання навчитися працювати з дронами. У наші задачі входить розвідка, коригування артилерії та самостійне враження скидами.
Ворог продовжує свої атаки південного напрямку, над безпекою якого ви зі своєю командою працюєте. Які основні тенденції станом на сьогодні ви можете виділити по півдню?
Це здебільшого позиційна війна. Наше командування Півдня дуже вдало планує операції зі стримання ворога, адже той використовує свої підрозділи, щоб вибити нас з лівого берега Дніпра. Проте нашим бійцям вдається відбивати ці атаки. До речі, на Кринках, де вони намагалися зайти трьома групами, саме FPV-дрони допомогли відбити атаку.
Зрозуміло, що забезпечення всього необхідного нашим захисникам на лівому березі часто відбувається із застосуванням FPV-технологій. Чи намагається ворог протидіяти на цьому напрямку саме по акваторії Дніпра?
Так, звісно. Росіяни постійно тримають під вогневим контролем воду, адже це основна дорога на лівий берег. Проте нашим хлопцям вдається. До наших підрозділів неодноразово зверталися командири для того, щоб ми допомогли їм перекинути на той берег як провізію, так і боєприпаси.
Зараз активно обговорюється питання мобілізації. Чи достатньо уваги в нашій військовій ієрархії приділено зокрема посадам, які будуть відповідати за застосування БПЛА-технології?
Не кожен, хто виявив бажання стати оператором БПЛА, ним буде. До нас приїжджали групи, які навчали операторів, то з 10 людей залишаються 1-2. Не всім воно дається. Є багато різних спеціальностей. Розуміння того, де людина буде використана, проходить у процесі, коли особа вже проходить службу.
Хочу додати, що не треба боятися призиватись. Війна торкнеться кожного. Ніхто від неї не сховається вдома, в підвалі чи за кордоном. Потрібно йти та приносити допомогу своїй державі!
Херсонці з українським військовим на площі Свободи, 11 листопада 2022 р. Фото: Ігор Цуркан/Facebook
Люди в окупації, які можуть нам сприяти — надзвичайно цінний ресурс. Наскільки активно вони проявляють себе на південному напрямку? Наскільки люди в окупації працюють з нами пліч-о-пліч на єдину мету?Херсонці довели не лише нашій країні, а й усьому світу, що вони не бажають бути з Росією. Саме вони надають цінну інформацію, яка допомагає нам вражати ворога точково та своєчасно.
Чи варіюється позиція людей залежно від часу перебування в окупації та відстані до лінії зіткнення, наприклад мешканці тимчасово окупованого Криму?
І в Криму є люди, які не хочуть, щоб там був "русский мир". Зрозуміло, що це ті, хто вимушено залишаються там, доглядаючи своїх батьків чи домівки. Вони теж допомагають, передаючи важливу нам інформацію.
Доволі давно в прикріплених повідомленнях "Миколаївського Ванька" висить звернення до кримчан про те, що війна наближається до їх дверей, і вони можуть допомогти її швидше завершити. Чи відгукуються вони на ці заклики?
Так, відгукуються. У "Миколаївського Ванька" дуже потужно розвинута мережа партизанського руху. У нього є перевірені люди, які з перших днів війни допомагали та допомагають нам досі. Коли він надає інформацію, то їй можна вірити.
Україна зараз перебуває в ситуації очікування певних рішень від наших партнерів, тому говорити про продовження ефективної боротьби чи про планування військових операцій нам доволі складно. Як ви, як український військовослужбовець з багаторічним досвідом, дивитеся на те, що відбувається в стосунках Україна - Світ? Чи стало важче, станом на кінець січня 2024 року, в контексті зброї та боєприпасів?
Важче стало, коли допомога партнерів послабшала. Будь-яка військова операція залежить від декількох факторів, таких як наявність боєприпасів, літаків, систем ППО та РЕП. Ми викручуємося як можемо, але відсутність зброї ускладнює не тільки планування операцій, а й саму ситуацію на лінії зіткнення.
Технологічний прорив, який здатний змінити хід війни (про який писав Валерій Залужний), яким він буде, на вашу думку?
Технологічний прорив буде при наявності високоточної зброї на далеку відстань (>300 км), літаків та систем ППО і РЕП.