Я готовий забрати і Кубань, і Курщину, але треба, щоб ці землі стали питомо українськими, - Шкляр

Про це заявив письменник Василь Шкляр у проєкті "Європейці" з Лесею Вакулюк на Еспресо. 

Він пояснив, що має на увазі під словами "питомо українські території".

"Ментально засвоєні наші українські території, а не такі анклави, яким був Донбас, яким був Крим, де превалювало абсолютно "русскій мір", як ми кажемо. Абсолютне несприйняття нашої державності у її первісному значенні, абсолютно несприйняття нашої мови, не те що несприйняття, була ненависть, було відверте глузування, було відверте відторгнення. Це як в будь-якому живому організмі, коли є інородне тіло, воно відштовхується і діють оці відцентрові сили, про які я застерігав - про Крим, про Донбас, що тоді мене неправильно розуміли і трактували. Але я казав, що це завершиться драматично, трагічно із кров'ю. І так воно зрештою і сталося", - сказав Шкляр. 

Письменник нагадав, що багато держав у світі  - могутніх, великих держав, позбулися території, то "ми можемо і будемо тримати тільки те, що буде справді українським, а чужого нам не треба". 

На його думку, проукраїнських людей більше в Чикаго, ніж в Донецьку. 

"Знову ж таки треба тверезо. Добре, мали б ми сили - це я те кажу про реалізм поглядів - мали б ми мілітарну силу, щоб зараз звільнити Донецьк, вийти на ті кордони, але вже тоді провести свою гуманітарну політику. У нинішніх умовах це майже неможливо. Не лише, я маю на увазі збройну потугу, а це неможливо навіть гуманітарно, тому що світ зараз будується на толерантності", - додав Шкляр.

Він наголосив, що тепер, щоб засвоїти такі винищені, витоптані території, їх треба просто тупо колонізувати, але це не можливо.

"Колонізувати, заселити ту територію тими ж таки галичанами чи свідомими людьми, так як робила Росія, як вона зросійщила. Кацапщина, треба казати, не Росія, а Кацапщина. Як вона засвоїла той же Донбас у своє ментальне тло.  Я не кажу про знищення, але я кажу про сильну гуманітарну україноцентричну політику. Сприймаєш ти Україну, будь ласка, живи за нашими законами. Ні - за межі туди, де ти почуваєш себе своїм. Знаєте, я вам скажу неприємну, жорстоку річ. Оскільки б ми не казали про цю всю москальню і тих людей, які там жили із тим їхнім корінням, вони все-таки на перше місце оставили свій язик, чи як це сказати, да? Вони от за це були готові і голодувати, і терпіти. Це є таке в них. Я те розумію по-своєму, але тут дуже окрема довга психотерапевтична розмова", - сказав письменник.

Він додав, що не відкидає жодні землі. 

"Я кажу, що ми засвоїмо абсолютно все. Я готовий забрати і Кубань, і Курщину, і все. Але щоб це було українським, щоб ці землі стали питомо-українськими під нашим духовним крилом. Інакше просто мати ці території з російською мовою, з їхньою культурою, субкультурою, псевдо і так далі. Це просто нова загроза. Нова загроза війни, конфліктів тощо", - наголосив Шкляр.

Письменник зауважив, що мусимо прагнути до наших кордонів. 

"Але не треба казати, що це буде завтра, післязавтра. Це велика копітка праця, це нарощування нашої збройної потуги, нарощування наших технологій, значне випереджання ворога у всіх цих напрямках - і тоді можна дивитися на такі речі реально. А просто на своїх внутрішніх бажаннях будувати геополітичні карти і всі ці події, не треба впадати в дитинство, тому що у часи війни мрійництво шкідливе. Треба дивитися реалістично", - підсумував він.