Тональність статей, присвячених останній темі ЄС варіюється від більш-менш нейтральної констатації до відвертого зловтішання.
"Коммерсантъ" у статті "Виктор Янукович вышел сухим из беды" відносно виважено пише про те, що відмова Києва підписувати угоду з Євросоюзом стала найбільшим фіаско Вільнюського саміту. Розчарування європейців виявилося настільки великим, що литовська сторона наважилась на беспрецедентний демарш. На сайті президента Литви було вивішено відеоролик, знятий особистим оператором пані Грибаускайте, на якому чути, як Віктор Янукович відмовляється підписати угоду, жаліючись канцлеру ФРН Ангелі Меркель на Росію. «Я три с половиной года один — в неравных условиях с очень сильной Россией, один на один», — жалівся український лідер. Пояснення не допомогли. Перед пленарним засіданням саміту жоден з лідерів країн ЄС і високопоставлених функціонерів Євросоюзу не подав руки президенту України. На церемонії підписання документів з іншими учасниками "Східного партнерства" Віктору Януковичу виділили крайнє місце в другому ряду.
Один з лідерів країн Євросоюзу висловив сумнів, що компромісу буде досягнуто наступного року, зазначивши, що, найімовірніше, це відбудеться лише після обрання нового президента України. Під час підсумкової прес-конференції панове Ван Ромпей, Баррозу й президент Грибаускайте воліли не згадувати им’я Віктора Януковича й звертались головно до українського народу. Президента ж України вони фактично звинуватили в боягузтві. "Двері відчинені. Слід подолати тиск з-за кордону. Зараз час сміливості, час твердих рішень",— заявив Херман Ван Ромпей.
"Московский комсомолец" висловив свою позицію вже в заголовку - "Саммит обманутых Остапов или как ЕС сел в лужу в Вильнюсе". Розгубленість лідерів ЄС дуже добре зрозуміла й пояснювана. Вони не звикли до ролі горе-нареченого, якому в останній момент заявляють: "Вибачте, та з оформленням наших стосунків ми, далебі, почекаємо!". Політики з країн “європейської мрії” більше звикли до ролі величного швейцара, що стоїть біля наглухо зачинених парадних дверей. Однак Віктору Януковичу не захотілося “плазувати перед швейцаром”. Він не захотів, висловлюватись фігурально, “вчитись гри на мандоліні”. Й одразу з’ясувалось – у випадку з Україною “швейцар” найбанальнішим чином блефував. Журналісти видання вважають, що якби Київ повторив помилку Бішкека, який необачно й поспіхом вступив до СОТ, то Москва опинилася б перед украй неприємним вибором: або змиритись із тим, що такий потік транзитом через Україну захлинув бы й нашу територію, або зводити на кордоні з країною Віктора Януковича економічну "залізну завісу".
"Комсомольская правда" у статті "Европа в Вильнюсе обломалась об Украину" пише, що шарахання європейських політиків, яких рішення Києва заскочило зненацька, видають реальну значущість угоди з Києвом для Брюселя. Реальна альтернатива у вигляді Митного союзу та Євразійського економічного простору, організованих Росією, змусила Брюсель відмовитись від політики стримування й надмірних вимог до кандидатів у число неофітів ЄС. Янукович уже почав викручувати руки Євросоюзу, виставивши ряд вимог, після задоволення яких він готовий підписати угоду з ЄС. Серед них як вимога провести переговори із урегулювання торгово-економічних протиріч у трикутнику Росія-ЄС-Україна, так і конкретні претензії до країн-членів ЄС.