Як стало відомо Еспресо.TV, вже близько 40 працівників Федерації футболу України були повідомлені про можливе звільнення через два місяці. При цьому документи, на підставі яких планується здійснити звільнення, до відома працівників доведені не були. Зазначимо, що попередження навряд чи може вважатися порушенням, проте, судячи з усього, готується підґрунтя для звільнення працівників ФФУ за статтею 49/2 КЗпП, або для змін істотних умов праці згідно статті 32 КЗпП України, що відповідно вимагають персонального попередження працівників про майбутні зміни під підпис за два місяці.
Порядок звільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці – дуже тонкий механізм, що потребує дотримання процедури та поваги до прав людей, які вже довго та сумлінно працюють в організації. Також повинно зберігатися право на зберігання робочого місця тій же організації. Зокрема, визначення та зміна організаційної структури ФФУ віднесені до виключної компетенції Виконкому ФФУ згідно статті 23 Статуту Федерації. Якщо виявиться, що процедура дотримана не була, а рішення про реорганізацію приймалось не тими органами ФФУ, до компетенції яких такі рішення віднесені Статутом ФФУ, а накази підписувались тими, хто на це не має право, працівники Федерації матимуть всі підстави для поновлення на роботі у судовому порядку, а також на значні компенсації.
У випадку, якщо рішення щодо звільнення прийняті Президентом ФФУ паном Коньковим одноосібно, – йому загрожують дисциплінарна, адміністративна та матеріальна відповідальність за порушення трудового законодавства. Це вже питання не лише до аудиту за участі ФІФА та УЄФА з підстав ігнорування повноважень виконавчих органів ФФУ, які передбачені Статутом, а й до відповідних державних органів з нагляду за охороною праці та прокуратури. Більше того, якщо хтось з працівників доведе, що звільнення відбулося з грубим порушенням законодавства про працю або з особистих мотивів, пану Конькову загрожує кримінальна відповідальність у відповідності із положеннями статті 172 Кримінального кодексу України.
Дуже прикро, що президент Федерації футболу не розуміє всієї серйозності ситуації, і замість того, щоб згуртувати навколо себе колектив національної асоціації шляхом переконання та мотивації, спрямувати професіоналів на досягнення важливих для футболу цілей, розгортає проти працівників війну. Ще більш прикро, що радники президента або не розуміють тих порад, які вони дають своєму керівнику, або свідомо його підставляють задля досягнення своїх короткострокових цілей, розраховуючи, що їх мине відповідальність.