Про це заявив на брифінгу в Кризовому медіа-центрі директор енергетичних програм Центру "Номос" Михайло Гончар, передає журналіст Еспресо.TV.
За його словами, при підписанні газового контракту (на початку 2009 року) Україна отримала політичну, волюнтаристську і відверто завищену базову ціну на газ - $450 за тис. кубометрів. "Глава "Газпрому" Олексій Міллер тоді сказав: "Ми не будемо міняти нічого – так більше виручки", - нагадує Гончар. При цьому для європейських країн йшлося про ціни в межах $372.
У підсумку, стверджує експерт, ми отримали: по-перше, завищену ціну, яка не відповідає ринковим реаліям.
По-друге - оскільки вона є базовою, то постійно дає ефект завищення контрактної ціни.
По-третє, аномально висока ціна не дає можливості "Нафтогазу" відбирати заплановані обсяги газу (звідси виникає недобір і порушення принципу "бери або плати", - ред.).
"З цих умов випливає суттєва переплата - на рівні близько $14-15 млрд., здійснена українською стороною. Порявняйте цю суму з претензією "Газпрому" в $11,4 за недобір газу", - зазначив Гончар.
Експерт також зазначив, що російсько-українським газовим котрактом 2009 року передбачено, що "Газпром" буде транзитувати українською територією не менше 110 млрд. кубометрів газу на рік. Однак в останні два роки обсяги транзиту не перевищувати 85 млрд. кубів. Це, у свою чергу, призвело до близько $5 млрд. втрат "Нафтогазу" від недотранзитованих обсягів. І хоча в самому контракті немає жорсткої норми "качай або плати", передбачені в контракті обсяги можуть стати додатковим агрументом в арбітражі на користь "Нафтогазу", вважає Гончар.
Ще одним фактором він назвав те, що "Нафтогаз" зазнав відчуження майна та активів в незаконний спосіб – внаслідок анексії Криму. "Майно Уктртрансгазу, Укртранснафти, Феодосійська нафтобаза та термінал, а особливо - шельф, де, враховуючи запаси, є недоотримана вигода. Точну суму встрат назвати складно - її ще рахують в міністерствах", - сказав Гончар.