Таку думку глава уряду висловив на виїзному засіданні кабміну в Миколаєві.
Згідно з опублікованим Clarkson Research звітом, світовий ринок суднобудування переживає найгірші часи за останні 10 років. Наприклад, обсяг укладених контрактів на будівництво малих танкерів (до 10 000 DWT) знизився з 2 млн тонн DWT у 2007 році до 150-200 тис тонн DWT в 2014 році (прогноз). Тобто на 92,5%. І прогнози на майбутнє не втішні.
Щодо суховантажного флоту (Handysize Bulkers (10-39,999 DWT) дані такі: обсяг укладених контрактів на будівництво балкерів (від 10 000 до 40 000 DWT) знизився з 16,5 млн тонн DWT в 2007 році до 2 млн тонн DWT в 2014 році (прогноз). Тобто на 88%.
У тому, що світове і, відповідно, вітчизняне суднобудування переживає пік падіння, й замовлень було більше навіть у кризовий 2004 рік, згоден і Василь Федін, генеральний директор Smart Maritime Group (SMG), у яку входять Чорноморський (м. Миколаїв) і Херсонський суднобудівні заводи. При чому, за його словами, світова кон'юнктура - це тільки частина проблеми.
На думку Федіна, напружені відносини з Російською Федерацією практично закрили для вітчизняних суднобудівників традиційний ринок і заморозили контракти на суму близько 200 млн дол США. Українські заводи проектувалися саме для побудови суден для російських водних шляхів.
"Нестабільність політичної ситуації, збройний конфлікт на сході України призвели до анулювання в останні два місяці десятків вже укладених контрактів. Такі країни як Туреччина, Румунія приймають у своїх доках судна, що раніше планували стати на ремонт в Україні.
Європейські замовники не поспішають укладати контракти з Україною. Якщо західні політики заявляють про підтримку євроінтеграційних устремлінь нашої країни, то західні банки внесли її до "чорного списку" до моменту стабілізації політичної обстановки і закінчення збройного конфлікту на сході України", - зазначає Василь Федін.
Окреме питання, зауважує експерт, у створенні умов для розвитку вітчизняного суднобудування, яке знаходиться в нерівних умовах з верфями з інших країн і не здатне конкурувати з ними за собівартістю. Сьогодні українські банки надають кредити під 20-25% річних, тоді як європейські суднобудівні заводи отримують кредити під 3-5%. Також всі суднобудівні країни дають пільги з ввезення суднового устаткування для своїх виробників.
Українські суднобудівні заводи, щоб ввезти обладнання в Україну, повинні сплатити мито від 7 до 20% і ПДВ 20% (який теоретично повинен бути відшкодований державою, але на практиці цього не відбувається). І останній фактор, який може остаточно поставити на коліна українських суднобудівників - корупція, боротьба з якою здійснюється поки декларативно. Державне тиск на бізнес тільки зростає. Наприклад, Чорноморський суднобудівний завод у Миколаєві тільки спочатку цього кризового року пережив понад 30 (!) Перевірок, що вкрай негативно позначилося на виробничому процесі.