У Києві презентували книгу одного з ініціаторів відродження УГКЦ Ярослава Лесіва

У київському Будинку вчителя вчора, 27 травня, презентували книгу священика і поета, одного з ініціаторів відродження Української греко-католицької церкви та дисидента Ярослава Лесіва, повідомляє Еспресо.TV.

Книга, що вийшла у видавництві "Смолоскип", містить вірші, листи, статті та тексти виступів члена Української Гельсінкської групи та активного учасника національно-патріотичного і релігійного руху.

Під час презентації ті, хто знав Лесіва, ділилися спогадами про нього. Зокрема, на заході були присутні письменник Євген Сверстюк, громадський діяч Василь Овсієнко, політик і правозахисник Степан Хмара. Вони насамперед згадували Лесіва як дисидента і активного учасника національного та релігійного руху в часи СРСР.

"Тоді нам потрібен був не греко-католицький, не православний священик, а священик з великої літери", - зазначив Сверстюк, згадуючи про релігійну діяльність Лесіва.

Він також додав, що тривалий час мало хто вірив, що Лесів зміг витримати 192-денну голодовку-протест, після якої він був засуджений до п'яти років таборів суворого режиму.

Окрім того, під час презентації звучали поетичні твори та тексти листів Лесіва, оприлюднені у виданні.

Євген Сверстюк та директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків

Степан Хмара

Ярослав Лесів був активним учасником національно-патріотичного і релігійного руху в часи СРСР, членом Української Гельсінкської групи .

В період з 1967 по 1986 провів у таборах та в'язницях близько 16 років. Його звинувачували у "зраді Батьківщини" та "створенні організації", а також сфабрикували справу стосовно зберігання наркотиків.

Лесів був одним з ініціаторів відродження Української греко-католицької церкви. У 1988 році в селі Зарваниця Тернопільської області відбулася літургія з участю біля 15 тисяч вірних УГКЦ, після чого його оштрафували на 50 руб.

У 1989 році виступив від імені УГКЦ на 50-тисячному мітинзі, в московських Лужниках у зв'язку з відкриттям I з'їзду народних депутатів СРСР.

Лесів загинув в автокатастрофі в 1991 року. У 2006 році посмертно був нагороджений орденом "За мужність" I ступеня.