Про це звітують волонтери Центру забезпечення армії, які час від часу їздять на схід у зону бойових дій, передає zaxid.net.
«Війна – це хвороба, яка після закінчення бойових дій не минає. Це синдром, який залишається», – вважає Андрій Ткачук.
Про потребу психологічної допомоги рапортують як солдати, так і офіцери. Зазначають, потрібен «цикл 3-1».
«Три місяці на фронті, один – на реабілітацію, з дружинами і дітьми. Не більше трьох і не менше одного. Інакше країна отримає бандитів з відірваною психікою, які не бояться нічого. Будуть грабежі, напади. Це психологія людини, з цим нічого не поробиш», – передає слова бойового офіцера-десантника з-під Дебальцево журналіст видання Цензор.НЕТ Євген Кузьменко на своїй сторінці у Фейсбук.
Зауважує: психологи потрібні не лише в госпіталях та в тилу, а й у зоні ведення бойових дій.