До 2025 року в суднобудівну галузь Далекого сходу Росії необхідно буде залучити до 10 тис фахівців. Про це розповів віце-прем’єр уряду РФ Дмитро Рогозін, який відвідав суднобудівну верф «Зірка», що споруджується в приморському місті Великий Камінь. Про це повідомляє expres.ua.
«Зарплата у цих робочих буде висока. Ми розраховуємо, що сюди будуть приїжджати з інших регіонів країни, з європейської частини Росії. Думаю, що якась частина фахівців приїде з Криму, де добре розвинене суднобудування. Досить великий приплив робітників можна буде очікувати з урахуванням ситуації на Україні з Миколаївської області, де величезні верфі, які простоюють, а нам ці люди потрібні», – прокоментував нестачу фахівців у галузі кораблебудування Дмитро Рогозін.
Головний редактор «Морского бюллетеня» Михайло Войтенко, який спеціалізується на питаннях морського транспорту, висловив здивування заявою Рогозіна. «Рогозін знає, що Миколаїв скоро теж буде нашим, і що в зв’язку з цим роботи у тамтешніх суднобудівників теж не буде?.. Звідки у тов. Рогозіна така впевненість, що роботи у миколаївських суднобудівників не буде? Він ознайомився з планами бомбардування миколаївських верфей ескадрильями бомбардувальників добровольців-ополченців? Або є якісь інші плани?», – запитує Войтенко.
Також експерт висловив сумнів у справжності планів щодо приманювання робітників високою платнею. «Питається, що заважало нашим дорогим керівникам реалізувати ці казки 5 років тому? Що заважало заманити кримських і миколаївських суднобудівників високими зарплатами і житлом раніше? Та мало планів «Зірки», були, пам’ятається, і спеціальні програми з переселення співвітчизників. Чого ж вони не хлинули? І чому раптом кримський суднобудівник вирішиться настільки радикально поміняти місце проживання саме тепер? Або його поженуть в Примор’я рознарядкою?», – відмічає Войтенко і резюмує: «Прогноз по проекту «Зірка» – піде у небуття, як і всі попередні, і нічого грандіозного на верфі як не будувалося, так і не будуватиметься.
Кожен новий день приносить із просторів Батьківщини нове важке марення. Безпросвітне, безнадійне, яке нічим не лікується. Коли ж ця пухлина лусне, нарешті? Коли вже агонія?»