Про це повідомив заступник голови координаційної ради громадської організації «Медичний контроль» Ігор Щедрін, передає Еспресо.TV.
Згідно з підписаним законом «Про очищення влади», більше не можуть обіймати державні посади та мають бути звільнені, вразі їх зайняття на теперешний час, 11 вищих чиновників у сфері медицини та фармацевтики. Серед них:
Раїса Богатирьова – міністр охорони здоров’я (з грудня 2013 по лютий 2014)
Андрій Качур – перший заступник міністра (січень 2013 – лютий 2014)
Раїса Моїсеєнко – перший заступник міністра (червень 2011 – лютий 2014)
Олександр Толстанов - заступник міністра (червень 2011 – травень 2014)
Роман Богачев - заступник міністра (березень 2012 – квітень 2014)
Олексій Соловйов - голова Держслужби з лікарських препаратів (червень 2011 – червень 2014)
Інна Демченко – перший заступний голови Держслужби з лікарських препаратів (червень 2011 – червень 2014)
Андрій Захараш – другий заступний голови Держслужби з лікарських препаратів (червень 2011 – до сьогодні)
Володимир Тимошенко – голова Держслужби з контролю за наркотиками (червень 2011 – до сьогодні)
Тетяна Александріна - голова Держслужби з соцзахворювань (вересень 2011 – квітень 2014)
Олена Єщенко – заступник голови Держслужби з соцзахворювань (червень 2011 – до сьогодні)
Такі зміни, на думку ГО «Медичний контроль», є позитивними, оскільки ці чиновники «були учасниками або ж мовчазними свідками корупції в системі медицини».
Де-кого зних, наприклад Інну Демченко чи Олексія Соловйова надії повернутися на свої посади через суд не залишали до останнього
часу. А Андрій Захараш і нині обіймає посаду другого заступника голови Держлікслужби.
Разом із тим, на думку Ігоря Щедріна, прийнятий закон «Про очищення влади» не зможе повністю вирішити всіх проблем у медичній сфері, оскільки не поширюється на групу осіб, які не є працівниками вже зазначених інституцій, однак, впливають на сферу медицини.
Зокрема, ГО «Медичний контроль» наполягає, що в фокусі громадській люстрації мають бути працівники таких закладів:
1. Національна академія медичних наук України
Системі НАМНУ підпорядковується 36 медичних закладів з 30-тисячним колективом. НАМНУ приймає рішення про розподіл бюджетних коштів на закупівлю медичного обладнання, впливає на прийняття протоколів лікування, а отже, може бути задіяна в корупційних схемах. Її президент Андрій Сердюк не підпадає під дію закону про люстрацію.
2. Комітет з питань охорони здоров’я Верховної Ради України
На думку Щедріна, депутатський корпус через механізм Комітету ВР з охорони здоров’я впливає на МОЗ, аби досягнути цілей, поставлених бізнес-середовищем. Тому цих діячів Комітету варто піддати люстрації. Щедрін називає такі прізвища:
Тетяна Бахтєєва – президент комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я
Ірина Спирина – перший заступник комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я
Володимир Дудка – голова підкомітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я
Роман Ілик - перший заступник комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я
Олександр Бєловол - заступник голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я
Олег Гелевей – секретар комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я
3. Бізнес-спільнота, що займається недобросовісним лобізмом, впливаючи на медичну галузь
Серед бізнесменів, що входять до зговору із чиновниками, Ігор Щедрін називає прізвища: Гліб Загорій – 52 у списку «Блоку Петра Порошенка», а отже, вірогідно, потрапляє до Верховної Ради, Олександр Богатирьов – син Богадирьової, через якого колишня міністр охорони здоров’я зможи впливати на медичну систему, брати Фісталь, Борис Литовський, Володимир Дудка.
Ця група піддається люстрації найскладніше.
