Циганова ледь не порівняла новоспечений "гімн Новоросії" з псалмом

Віка Циганова, російська виконавиця шансону, розповіла про "гімн Новоросії", його "духовність" та свої відчуття від нього

Кілька днів тому в Москві представили версію «гімну «Новоросії». Його виконала російська співачка Віка Циганова. Своїми думками з цього приводу вона поділилася в ефірі телеканалу «Дождь».

«Пісня гарна. Зазвучав гімн – і одразу навіть мені захотілося встати. Іноді власна пісня і на мене якось діє», - захоплено зауважила Циганова.

Кажучи про свою пісню, виконавиця шансону зазначає: «У ній є «вертикаль духу».

Пояснюючи своє дивне словосполучення, Циганова ледь не порівняла новоспечений «гімн» з псалмом: «Вертикаль духу» для мене - це жити духовно. Я віруюча людина, і для мене бути схожою на Бога – головна задача. Це взагалі задача християнства. Вертикаль внутрішня завжди присутня. Принаймні, в собі я намагаюсь її завжди вибудовувати».

Своєю надлишковою духовністю Циганова пояснює й те, чому не змогла працювати в театрі та шоу-бізнесі. Виявляється, там забагато удавання, нещирості, а співачка так не може. «Я намагаюсь жити духовно», - зазначила вона.

На питання журналіста, хто її улюблений філософ, що допомог сформувати бачення шляху Росії, Циганова розповіла: «Книга Івана Андрійовича Ільїна, я її в поїзді купила. Головна її ідея – любов до Батьківщини».

Віка Циганова упевнена, що «сьогодні, відчуваючи цю небезпеку стандартів фашизму, який розповзається Європою, звичайно ж, всі хочуть об’єднатися під крило Росії».

Щодо сепаратистів, каже: «У хлопців настає момент істини, треба визначатися: або ви на боці добра, або на боці зла». Причому, звідки вона знає, де добро, а де – зло, пояснює: «Я керуюсь розумними книжками та спілкуюсь з дуже мудрими та розумними людьми».

Нагадаємо, «гімн» написав продюсер Вадим Циганов, виконала його дружина Віка Циганова. Музику написав знаменитий сербський композитор Нінослав Адемовіч, який відомий роботою з Гораном Бреговичем, Gipsy Kings і багатьма іншими колективами і музикантами. Спеціально для цього проекту була використана студія Адріано Челентано в місті Комо (Північна Італія).