В ефірі Еспресо.TV він пожалкував, що Україні не вдалося добитися набуття юридичної сили для цього документу.
"Дякую, що згадали, що я був одним з учасників підготовки цього меморандуму. Я вів переговори починаючи з 93 року, очолював делегацію України. Звичайно, меморандум у тому вигляді, в якому ми його знаємо, був підписаний 5 грудня 1994 року у Будапешті в рамках Саміту ОБСЄ. З самого початку українська сторона наполягала на тому, щоб це був юридично зобов’язуючий документ. На жаль, і США, і Росія категорично відмовлялися погодитися на таку форму юридичного документу, який би передбачав ратифікацію законодавчими органами і, врешті-решт, ми погодилися, що документ буде мати політичний характер.
Враховуючи підписання його найвищими посадовими особами України, Росії, США і Великої Британії, його значення з точки зору міжнародних відносин є досить високим. Інша справа, що не ми вигадали ідею про безядерний статус України. Нагадаю, що Декларація про державний суверенітет 16 липня 1990 року Верховна Рада України без дипломатів прийняла рішення, що Україна буде безядерною державою, і до речі, нейтральною державою. Таким було рішення Декларації. Звичайно, є пояснення, чому саме таке рішення було ухвалене законодавцями, – цим самим вони хотіли підкреслити окремішність України від тодішнього Радянського Союзу, від Москви і дати сигнал про те, що Україна не має жодного стосунку до СРСР через безядерний статус оголошений і через так званий нейтральний статус, оскільки Радянский союз тоді був ключовою державою військового блоку Варшавського договору.
Щодо рішення самого, я Вам скажу як тривалий учасник різних дискусії на різних рівнях, або ми будемо ядерною державою з підпорядкуванням тієї зброї, якою ми не розпоряджаємося на нашій території, Росії і будемо залежати від Росії, або ми станемо незалежною державою. От як я, врешті-решт, сформулював для себе питання", - сказав Тарасюк.
Нагадаємо, 5 грудня 1994 року було укладено міжнародну угоду між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України. Угода містить пункти, котрі надають Україні гарантії її суверенітету та безпеки.