Німецький вождь ці прагнення співвітчизників за кордоном цілком поділяв, тим більше що Судети з розвинутою промисловістю, в тому числі і зброярською, дуже б знадобилися у майбутній великій війні. Тому, щоб полегшити співвітчизникам за кордоном шлях до Фатерлянду, Адольф Елоїзович наказав їм самим боротися проти ненависних чехів та словаків, створивши "фрайкор", по нашому народне ополчення. Звісно, що зброєю, інструкторами та керівними кадрами німецький вождь співвітчизників забезпечив, а на чолі "ополченців" поставив такого собі "фольскфюрера" (народного губернатора) Корнрада Генляйна. Результат не змусив себе чекати – під чіткім керівництвом Націонал-соціалістичної партії арійські "ополченці" почали змушувати чехів до миру, підриваючи та спалюючи державні установи, об’єкти інфраструктури та вбиваючи тих самих чехів.
Результат цієї спецоперації за Новонімеччину всім добре відомий – під назвою Судетенлянд частина Чехословатчини була окупована Гітлером з мовчазної згоди великих держав, які сподівалися, що цією жертвою забезпечать мир "на ціле покоління". Зовсім скоро така ж доля чекала і інші землі Чехословаччини, незалежно від того були там "німецькомовні" чи ні. А "ополчення" розформували, приписавши найбільш обдарованих терористів до СС.
Після цього судетські німці щасливо зажили у Фатерлянді, ділячи з ним усі тяготи арійської раси, аж поки Німеччина не була розгромлена союзниками, і перед урядом відродженої Чехословаччини повстало питання – а що ж нам тепер робити з судетськими німцями. Тут всі згадали і про "ополчення" і про службу в СС і про знищення євреїв. Рішення було простим і жорсткім – люди, що отримали від окупантів німецьке громадянство, автоматично втрачали громадянство Чехословаччини. В результаті більше ніж три мільйони судетських німців втратили всі громадянські права і були змушені повертатися на історичну батьківщину – в Німеччину та Австрію. Разом з ними повоєнна Чехословаччина назавжди позбулася і проблеми німецького сепаратизму.
Що стосується ватажка німецьких "ополченців" Конрада Генляйна, то він повторив долю коханого фюрера – 10 травня 1945 року, після здачі в полон до американців, лідер судетських німців перерізав собі вени склом від окулярів, певно вирішивши, що це буде краще за шибеницю.