Про це йдетьс в статті "Десятимільярдна ядерна угода Росії та Угорщини зсередини" агенції Reuters, передає Еспресо.TV.
"Ця угода з "Пакш" - камуфляж, - говорить Золтан Іллес, колишній депутат з правлячої партії "Фідес", який був державним секретарем з навколишнього середовища до 2014 року. - Це фінансова трансакція, а для росіян - це покупка впливу".
Іллес вважає, що угода більше призначена для закачування грошей в економіку Угорщини, прем'єр-міністр якої Віктор Орбан готується до перевиборів в 2018 році, ніж для забезпечення країни електроенергією.
Москва роками використовує комерційні відносини, особливо продаж газу, в боротьбі за вплив у Європі. Після того як ЄС і США ввели проти Росії економічні санкції за анексію Криму і підтримку сепаратистів на сході України, ці методи потрапили під більш пильне спостереження.
У відповідь Росія використовує комерційні та дипломатичні методи, щоб зберегти зв'язки в просторі від країн Балтії до південних кордонів Європи. Узгоджена торік позика для Угорщини бачиться деякими як частина негласної битви за вплив.
Чиновники в Москві і Будапешті кажуть, що атомна угода була укладена з міркувань комерційного та енергетичного характеру і була корисна для обох країн.
Угорщина спочатку планувала виставити проект розширення Пакша на тендер, а деякі західні компанії, як і "Росатом", виявили до нього інтерес. Однак Reuters виявив, що Угорщина раптово відмовилася від ідеї тендера. Як розповіли дві людини, знайомих з угорським енергетичним сектором, фахівці з міністерства розвитку, які працювали над планами розширення АЕС, були відтіснені від прийняття рішень. Замість цього невелика близька до прем'єр-міністра Орбана група віддала перевагу контракту з "Росатомом". Росія запропонувала кредит як частину угоди.
З тих пір як сторони вдарили по руках, Орбан став здаватися набагато більш дружніми до Кремля, ніж його соратники по Євросоюзу. Він говорив, що, вводячи санкції проти Росії, Європа стріляє собі в ногу, хоча не став заходити далі і блокувати санкції. Орбан також просуває ідею будівництва нового трубопроводу, щоб доставляти російський газ в південно-східну Європу в обхід України.
Орбан регулярно нехтує правилами ЄС, проводячи політику, яку його критики називають популістською. З тих пір як він був обраний двома третинами парламенту в 2010 році, Орбан завалив новими податковими зобов'язаннями банки, телекомунікаційні компанії і рітейл, щоб тримати під контролем дефіцит бюджету. Він зіткнувся з Брюсселем на грунті обмежень роботи преси, а також консолідував владу в своїх руках, послабивши систему демократичного контролю.