Про це повідомляє УНІАН із посиланням на НАМУ, передає Еспресо.TV.
Стороженко працював у галузі станкового та монументального живопису, а також книжкової графіки, віртуозно володів різними художніми техніками.
Близько 40 років викладав у Київському державному художньому інституті Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
За розписи церкви Миколи Притиска на Подолі художника нагородили Золотою медаллю Академії мистецтв України.
Найбільшу відомість художнику принесли такі його роботи як монументальне панно "Осяяні світлом" (1978-1989, Інститут фізики НАНУ); композиції "Шевченко і світ" (1988) та "Світло волі" (1989, Національний музей Тараса Шевченка); мозаїка "Україна скіфська – Еллада степова" (1990-1992, пансіонат "Гілея" у смт Лазурне Херсонської області); сакральні композиції у церкві Миколи Притиска в Києві ("Трійця", архангели "Гавриїл", "Михаїл", "Рафаїл", "Уриїл", "Сятий Миколай Мерлікійський", "Свята княгиня Ольга" (1998-2000); станкові твори "Орфей і Евридика" (1993), "Офіра Ґонти" (1994), триптих "Земний хрест", "Різдво", "Воскресіння" (1995) та інші.
Також йому належать ілюстрації до видань "Болгарські народні казки" (1976-1977), "Українські народні казки" (1982-1985), до творів Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Івана Франка, Лесі Українки та інших. Стороженко створив монументальне полотно "Передчуття Голгофи" (2007-2013).
За ілюстрації до казки "Котигорошко" з "Українських народних казок" Микола Стороженко у 1988 році удостоєний Шевченківської премії.