Про це повідомляє Еспресо.TV.
Текст петиції опубліковано двома мовами – українською та польською. Вона відкрита для підписання усіма бажаючими.
На даний момент там вже 95 підписів політиків, громадських діячів, як з Польщі, так і з України.
З боку Польщі її підписали депутат Європарламенту Єжи Бузек, спікер Сейму Малгожата Кідава-Блонська, віце-спікери Ельжбета Радзішевська, Марек Кухціньський, Єжи Вендерліх, Ванда Новіцька.
З боку України петицію підписали віце-спікер Оксана Сироїд, депутати Мико́ла Княжи́цький, Ірина Подоляк, Оксана Юринець, Сергій Кіраль, Дмитро Ярош, Лев Підлісецький та інші.
Нижче наводимо повний текст петиції:
Ми, що нижче підписались, звертаємося до Українців і Поляків не піддаватися на жодні провокації та протидіяти спробам розпалювання ворожості між нашими націями й суспільствами. Ми засуджуємо усілякі форми осквернення пам'ятників українцям і полякам.
Не дозволимо посварити нас знову. Неодноразово в нашій історії траплялися конфлікти, розпалювані ззовні силами, ворожими Польщі та Україні. Ці конфлікти закінчувались драматично для наших націй і призводили до смертей багатьох невинних людей.
Тому ми радо вітаємо рішення про створення Інститутами Національної Пам'яті обох наших держав спільної історичної комісії, а також рішення Парламентів Республіки Польщі та України про створення спільного комітету, який підготує декларацію про примирення польської та української націй.
Ми прагнемо до відвертої дискусії про важке минуле, щоби примиритися довкола істини в ім'я братської співпраці, беручи до уваги європейські цінності: співробітництво замість боротьби між націями; терпимість і розуміння замість шовінізму, щоби без тягаря минулого могли співпрацювати і разом впливати на хід подій у Європі.
Польщу та Україну об'єднує історія, адже в минулому ми зазнали досвіду втрати незалежності та власної державності, пережили важкі часи репресій з боку володарів-чужинців. Наші культури й мови близькі навзаєм. Ми прагнемо будувати майбутнє, засноване на принципах суверенності наших держав, демократії та верховенства закону. Саме за цей шанс боролися поляки в 1980 р., а відтак розпочали втілювати його в 1989 р. Про те ж саме мріяли українці, коли проголошували в 1991 р. незалежність, коли виходили в 2004 р. на Майдан Незалежності та коли минулого року проливали свою кров на Майдані.
Обидва наші народи та суспільства просто приречені на співпрацю тепер і в майбутньому на благо і задля безпеки наших держав і Європи. Це необхідність і великий виклик.
Слава Україні! Нехай живе Польща!