Свято було встановлене в Константинополі в ІХ столітті спочатку як місцеве, але вже в ХІІ-ХІV ст. відзначалося в усіх православних церквах. На Русі відоме з кінця ХІV століття, повідомляє Еспресо.TV з посиланням на Укрінформ.
Історія виникнення цього свята у Константинополі була пов'язана, передусім, з тим, що на спекотний серпень припадав пік епідемій. З метою запобігання хворобам і людським смертям установився звичай здійснювати хресну ходу, освячуючи вулиці й дороги хрестом Господнім - священною реліквією, яку заради цього виносили з царської скарбниці. Нині під час церковного богослужіння хрест виноситься на середину храму, де відбувається поклоніння.
Цього дня православна і католицька церква згадує також і сім мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їхню матір Соломію та їхнього вчителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. за часів царя Антіоха Єпіфана були страчені за відмову вклонятися язичницьким богам.
Мученицька смерть братів Маккавеїв згодом надихнула Іуду Маккавея на повстання проти жорстокого правителя. Іуда Маккавей переміг Антіоха й очистив Єрусалимський храм від грецьких ідолів.
В народі мученики Маккавеї трансформувалися на Маковія. У давнину на Маковія припадав останній день колективних толок. На честь свята у церквах відправляли пообідню службу, святили воду, мед, мак, васильки і чорнобривці. З освячених чорнобривців і васильків робили відвар і купали у ньому хворих дітей. Якщо в дитини було безсоння, то посвячені макові головки клали їй під подушку.
В народному знахарстві освячене макове зерня було дієвим засобом проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Також маком обсипали корів, що отелилися, аби телятам "не було жодної порчі".
З Маковія починався двотижневий Успенський піст - Спасівка. Цей короткотривалий піст (з 14 по 27 серпня) вважався в народі продовженням Великого посту - начебто святі упросили Бога, щоб він зробив перерву, бо селяни не витримають його. Церква присвячує Успінський піст святу Успіння Пресвятої Богородиці, й називає його ще Богородичним. Він і дійсно є строгим і прирівнюється до Великоднього, адже Успіння Богоматері - це Богородичний Великдень.
Свято Маковія є першим осіннім святом, з яким пов'язують закінчення літа. Колись у давнину жінки пекли пісне печиво - "шулики". Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху густою медовою ситою, приправленою товченим маком. Крім того, з меду й товченого маку робили знамениті "маковики" - смаковиті українські коржики.
На Маковія починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже "Святий Спас приготував усього про запас - і дощ, і вітер, і холод, і тепло".