Український бізнес досі не вірить в гривню і очікує чергову девальвацію, - НБУ

Девальваційні очікування українського бізнесу посилились навіть в умовах незначних коливань обмінного курсу гривні в останні місяці

Про це йдеться на сайті Національного банку України Нацбанку з посиланням на результати чергового опитування керівників підприємств, проведеного регулятором у серпні-вересні 2015 року, передає Еспресо.TV.

Послаблення гривні через 12 місяців наразі прогнозують 80,7% респондентів. Водночас, підприємства очікують на пожвавлення ділової активності протягом наступних 12 місяців.

Також український бізнес покращує інфляційні очікування другий квартал поспіль. У наступні 12 місяців компанії в середньому очікують зростання споживчих цін на 25,5%. За результатами першого кварталу вони прогнозували споживчу інфляцію у розмірі 27,3%.

У третьому кварталі індекс ділових очікувань вперше після ІІ кварталу 2014 року перевищив значення 100% і досягнув 100,2%. Зокрема, порівняно з попереднім кварталом він зріс на 5,6 п. п. Найбільш оптимістично налаштовані сільськогосподарські і торговельні підприємства, а також компанії, що здійснюють лише імпортні операції.

Така тенденція є наслідком покращення очікувань бізнесу щодо перспектив власного розвитку. А саме – щодо зростання обсягів реалізації продукції, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також покращення фінансово-економічного стану підприємств.

Зокрема, якщо у ІІ кварталі зниження обсягів реалізації продукції прогнозували 50,2% підприємств, то наразі їх частка зменшилася до 37,3%.

З огляду на очікуване відновлення виробництва підприємства прогнозують зростання своїх потреб у позикових коштах найближчим часом. Серед тих, хто планує брати банківські кредити для фінансування своєї діяльності (34,9% опитаних), переважна більшість надає перевагу кредитам у національній валюті (87,1% респондентів).

В опитуванні взяли участь 858 підприємств із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території АвтономноїРеспубліки Крим, а також Донецької і Луганської областей), які представляють економіку за основними видами діяльності, формами власності, розмірами за кількістю працівників.