Громадськість Польщі направила лист українцям з вибаченнями за історичні кривди

"Історична правда" без скорочень публікує польський лист-відповідь.

Зазначимо, лист є відповіддю на звернення Президентів України Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, ієрархів українських церков, громадських діячів до польського суспільства із проханням пробачити українські провини перед поляками.

"Брати українці,
у 1894 році, під час з’їзду польських та українських літераторів й журналістів у Львові, поет, письменник та мислитель Іван Франко сказав: "На цілу Слов’янщину немає двох таких народів, котрі б у політичній та духовній площині так міцно зрослися із собою, так численні мали взаємні зв’язки, проте, незважаючи на це, так сторонилися один одного, як поляки та українці".

З часом, на наше спільне нещастя, відстороненість замінили ненависть й націоналізм, а також їхній гіркий плід — злочин — який спільно пережили поляки та українці на Волині та Східній Галичині, на Холмщині, і Бещадах та на Перемишльській землі.

Тим більше нас тішить Ваш лист лист, зі знаменними словами "пробачаємо та просимо про вибачення", у якому не ухиляєтеся від відповідальності за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття.
Ми також віддаємо честь жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів.

Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам українцям польськими руками. Перед нами подібну думку висловили представники польської Католицької церкви, до взаємного пробачення наші народи гаряче закликав папа Іван Павел ІІ.

Заради поєднання невтомно працювали Єжи Ґєдройць та Яцек Куронь, а також президенти наших країн, не забуваймо їхню спадщину.

Провина вимагає належної сплати, якою у відносинах між нашими народами є витворення справжнього братерства. Наперекір польській та українській малодушності, у добрі, але також у злі часи, котрі, можливо, приходять до нашої спільної Європи, що їй загрожують націоналізми та російський імперіалізм.

Загрози легше пережити разом. Ми й надалі захоплюємося вами та солідаризуємося у боротьбі з агресором, котрий вже понад два роки окупує частину української землі, прагнучи не допустити втілення вашої мрії про життя в об’єднаній Європі".

Лєх Валенса, лідер першої "Солідарності", лауреат Нобелівської премії миру, колишній Президент Польщі

Алєксандер Кваснєвський, колишній Президент Польщі

Броніслав Коморовський, колишній Президент Польщі

Влодзімєж Цімошевич, колишній прем’єр-міністр

Анджей Олєховський, колишній міністр закордонних справ

Адам Ротефельд, колишній міністр закордонних справ

Радослав Сікорський, колишній міністр закордонних справ

Павел Коваль, колишній віце-міністр закордонних справ

Ґжеґож Схетина, голова партії Громадянська платформа

Малґожата Кідава-Блонська, віце-спікер Сейму

Ружа Тюн, депутат Європейського парламенту

Адам Шляпка, депутат від партії "Сучасна"

Матеуш Кійовський, лідер Комітету захисту демократії

Владислав Фрасинюк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Збіґнєв Буяк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Збігнєв Янас, лідер першої "Солідарності", колишній депутат

Боґдан Ліс, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Януш Онишкєвич, речник першої "Солідарності", колишній міністр національної оборони

Генрик Вуєц, член керівництва першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, колишній депутат

Ґражина Станішевська, лідерка першої "Солідарності", ув’язнена під час Воєнного стану, колишній депутат

Анджей Вєльовєйський, колишній депутат, сенатор, дупутат Європейського парламенту, католицький діяч

Адам Міхнік, головний редактор видання "Gazeta Wyborcza"

Єжи Бачинський, головний редактор тижневика "Polityka"

Боґуслав Хработа, головний редактор видання "Rzeczpospolita"

Томаш Ліс, головний редактор тижневика "Newsweek Polska"

Лєшек Яжджевський, головний редактор журналу "Liberte!"

Ярослав Куіш, головний редактор Інтернет-тижневика "Kultura Liberalna"

Кароліна Вігура, соціолог, Варшавський університет, "Kultura Liberalna"

Славомір Сєраковський, головний редактор видання "Krytyka Polityczna"

Северин Блюмштайн, голова Товариства журналістів

Анджей Северин, актор, режисер, директор Польського театру у Варшаві

Ґжеґож Ґауден, колишній директор Інституту книги

Казімєж Сова, римо-католицький духовний, публіцист

Томаш Достатні, домініканець, публіцист

Людвік Вісьнєвський, домініканець, університетський душпастир, колишній діяч антикомуністичної демократичної опозиції

Станіслав Опєля, єзуїт, колишній провініціал Мазовєцько-великопольскої провінції Товариства Ісуса, колишній керівник незалежної Російської провінції

Анджей Стасюк, письменник, видавець

Моніка Шнайдерман, видавець

Павел Смоленський, репортер, лауреат Нагороди польсько-українського поєднання

Марек Бейлін, публіцист видання "Gazeta Wyborcza"

Войцєх Мазярський, публіцист видання "Gazeta Wyborcza"

Данута Куронь, громадська діячка

Кшиштоф Становський, громадський діяч, співзасновник Громадянського комітету солідарності з Україною

Іза Хрусьлінська, публіцистка, учасниця польсько-українських громадських ініціатив

• Нагадаємо, що 20 червня депутат польського сейму Міхал Дворчик зачитав лист-відповідь українським депутатам та представникам духовенства у справі історичного примирення між Україною та Польщею.