Андрусяк розповів, як лист дитини з Донбасу надихнув його на нову книгу
Дитячий письменник розповів про свої особливі стосунки з Донбасом та про важливість зустрічей з дітьми
Про це дитячий український письменник та головний редактор видавництва "Фонтан казок" Іван Андрусяк розповів в інтерв'ю Еспресо.TV.
"У мене свої давні, особливі стосунки з Донбасом. Я кажу про території, які зараз є Донецькою і Луганською областями. Це Південна Слобожанщина. Тобто історично, ментально вони завжди були Україною. Це питомо українські землі і щодо них питань нема", - наголосив він.
Кажучи про відвідування прифронтових міст, він зауважує, що зустрічається саме з дітьми, і це – зовсім інша аудиторія.
"Переформатувавшись" у дитячого письменника, Іван Андрусяк став отримувати багато листів від маленьких читачів.
"Це був 2006 рік, вийшла моя повість "Стефа і Чакалка" […]. Я був заскочений тим, що почав отримувати дуже багато класних листів від діток з усієї України. Але один лист був дуже особливий. Він прийшов із міста зі страшною назвою Дзержинськ (вже Торецьк), з вулиці зі страшною назвою Карла Лібкнехта від дівчинки, яка прочитала книжку.
Пише, що прочитала книжку, яка їй дуже сподобалася: "Але що ви написали? Ваша Чакалка (страховисько, яке викрадає неслухняних дітей до лісу, і там починаються всякі капості), як ви пишете, страшна, моторошна. Але ж це не правда! Чакалка добра. І ви мусите написати ще одну книжку, в якій Чакалка буде добра", - поділився Андрусяк.
Письменник зізнається, що не міг проігнорувати цей лист і написав другу частину книги - "Кабан дикий – хвіст великий", де Чакалка була вже іншою. Книгу він надіслав цій дівчинці.
"Я подумав, що ця дівчинка вловила суть літератури як такої. Тому що якщо герой не змінився протягом всієї книжки ні в якій спосіб, якщо все відшуміло і все, то питається, навіщо я цю книжку читаю? Вона порожня. А якщо змінився герой, то змінився і читач. Відповідно, моя Чакалка змінилася, і дівчинка ця дуже виразно це вловила", - пояснив письменник
- Актуальне
- Важливе