Про це повідомляє naked-science.
Першу свою "рослину-кіборга" Магнус Йонссон і його колеги з Лінчепінгського університету отримали ще в 2015 р. Тоді їм вдалося знайти рідкий полімер, який досить добре проводить струм, хімічно інертний і нетоксичний для рослини, не забиває її "судини" ксилеми.
Таким варіантом виявився PEDOT (полі-3,4-етілендіокситіофен): вчені дозволили стеблу троянди поглинути його і сформувати "дроти". Йонссон з колегами до квітки підключили дроти і затвор, які перетворили її на транзистор.
Вивчивши його розподіл, вчені помітили, що ETE-S накопичується в просторі між стінками і мембранами рослинних клітин. Це дозволило їм розглядати "дроти" ETE-S як електроди, а тканини самої рослини – як розчин електроліту між ними. Квітка троянди, що увібрала в себе провідний полімер, підключалася до мініатюрних іоністорів і перетворювалася на ефективний накопичувач енергії.
Троянду перезаряжали сотні разів без втрати продуктивності.
За словами дослідників, енергії у такій квітці цілком достатньо для того, щоб живити, скажімо, польові сенсори для моніторингу навколишнього середовища. Втім, перш ніж це стане можливим, Йонссону і його колегам ще доведеться показати, що вся система працює в живій, а не зрізаній рослині, і не надто шкодить їй.