Про це повідомляє BBC.
У повідомленні йдеться, що дослідники виявили, що вулканічні елементи, які входили до складу бетонних конструкцій давніх римлян, вступали у реакцію з морською водою, що робило всю конструкцію значно міцнішою.
Під час дослідження зразків приморських стін, учені з'ясували, що бетон давніх римлян містить рідкісний мінерал — тоберморіт алюмінію. Вони вважають, що ця зміцнювальна речовина кристалізувалася у вапні, коли давньоримський розчин виділяв тепло під дією морської води.
На думку науковців, це відкриття може стати поштовхом для розробки більш екологічних будівельних матеріалів, та значно підвищити термін експлуатації бетонних споруд.
Так, за результатами нового дослідження, стало відомо, що крізь бетон проростає тоберморіт у дуже значному обсязі. У його складі також міститься пористий мінерал, що називається філіпситом.
Стародавній розчин дуже відрізнявся від сучасного. Зараз будівлі зводять на бетоні, основою якого є портлендський цемент.
Його виготовляють шляхом нагрівання та подрібнення кількох складових: вапняку, пісковику, попелу, крейди, заліза та глини. Розтертий матеріал потім змішують з більшими частинками, так званими "агрегатами", такими як частинки каменю чи піску, щоб утворювалися бетонні структури.
Виготовлення такого цементу шкодить довкіллю і є джерелом 5% усіх глобальних викидів СО2.
В той же час, якщо, сучасний цементний розчин з часом тріскається і руйнується, то міцність давньоримського матеріалу, з роками тільки збільшується.
Проте точний рецепт римської суміші не зберігся. Тому, щоб повністю відновити формулу давніх римлян експериментальним шляхом, знадобляться роки досліджень.