І хоча зараз тільки середина літа, варто вже замислюватися над енергозбереженням, бо ж недарма в народі кажуть: готуй сани влітку.
Тривалий час наша держава фактично не переймалася створенням реальних механізмів швидкого переходу на курс енергоефективності, але все ж краще пізно, ніж ніколи. Тому прийняття законопроекту "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", є справжньою перемогою. Цей закон створює правові засади для реалізації енергосервісних договорів.
сь що говорить з приводу цього голова Держенергоефективності Сергій Савчук: "Це ще одна перемога! Прийнято закон, який відкриває шлях для широкомасштабної термомодернізації дитсадків, шкіл, лікарень тощо. Відтепер ЕСКО-компанії матимуть абсолютно всі законодавчі підстави для роботи в бюджетній сфері, укладення ЕСКО-договорів та залучення свого капіталу у впровадження енергоефективних заходів у закладах соціальної сфери".
Що ж таке ЕСКО-контракти?
Це механізм, що дозволяє звичайному споживачу ресурсів значно скоротити витрати на енергоресурси та модернізувати енргообладнання без значних інвестицій зі свого боку. Енергосервісний договір передбачає здійснення енергосервісними (ЕСКО) компаніями енергоефективних проектів (мається на увазі оновлення системи опалення, освітлення, утеплення будівель) за кредитні кошти інвестора, в ролі якого можуть виступати міжнародні фінансові інституції, зменшення плати за енергоносії не менше, ніж на 20%, і погашення отриманої позики за рахунок економії витрат на енергоресурси (за обов’язкової умови, що тариф для споживачів залишається незмінним).
Популяризація ЕСКО-контрактів (енергосервісних договорів) не просто усуває основні перешкоди залучення приватного капіталу в енергоефективність об'єктів соціально-гуманітарної сфери, але є зеленим світлом для енергоощадних проектів у житлово-комунальному секторі, де потенціал капіталовкладень становить 225 млрд гривень, а економія газу в сфері централізованого теплопостачання може сягнути 2,25 млрд куб м/рік.
Як укладатимуться договори?
За допомогою cистеми публічних закупівель ProZorro здійснюватиметься надважливий громадський контроль, бо все повинно бути відкрито та чесно. До того ж, аналогів таким закупівлям немає ніде в світі - наш досвід буде інноваційним. Вже сьогодні розроблено спеціальний модуль для центральної бази даних ProZorro, що поступово впроваджуватиметься на електронних торговельних майданчиках системи.
Як буде проходити аукціон із запровадженням ЕСКО-контрактів?
Всі ми вже звикли до електронних тендерів: виграє той, хто пропонує кращу ціну. Проте відкриті торги з укладанням ЕСКО-договору матимуть дещо видозмінену процедуру: переможцем стає не той, хто пропонує найнижчу ціну, а той, хто керується найвищим коефіцієнтом економії, розрахованим за формулою енергоефективності.
Критеріями відбору переможця традиційно будуть цінові (75% від загального результату) і, традиційно, нецінові показники (терміни впровадження тощо), що становитимуть 25% у процесі відбору.
Тому основною перевагою потенційних виконавців буде не нижча ціна, а саме пропозиція збільшення енергоефективності замовника. Все решта у процедурі ProZorro залишається схожим: як гарантування проведення тендеру, так і контроль за виконанням договору. Чому нижча ціна не може бути якісним показником у відкритих торгах такого типу? Очевидно, що на ринку енергоресурсів найнижчу ціну може запропонувати постачальник який незаконно видобуває ресурси, використовуючи нелегальну працю та не піклуючись про модернізацію виробництва, тому віднині конкурентні переваги матимуть саме інноваційні постачальники, які опікуються не миттєвою вигодою, але роботою на майбутнє.
Хто отримує користь від ЕСКО-контрактів, або кому вигідна енергоефективність?
Часто ми не замислюємося над тим, що використовуємо ресурси не зовсім економно - нас це відверто не хвилюює. А дарма, бо користь від енергоефективності отримують усі. Це дуже легко проаналізувати на прикладі буденної історії. На освітлення вулиці N міська влада витрачає 200 тисяч гривень в місяць, а за умов ефективного енерговикористання, витрати скоротяться вдвічі - до 100 тисяч гривень. Із них якась частка йде на работу по енергоконтракту. Зекономлені кошти залишаються в бюджеті - вигідно всім: владі, інвестору, який отримує гарантовані виплати, та мешканцям міста, адже невитрачені кошти можуть бути використані для підвищення соціальних стандартів. Користь для держави, бізнесу та громадян.
Навіщо це бізнесу?
Яка користь вкладати свої кошти в соціальну сферу та які існують ризики? Як вдало зауважила Наталія Шимко, заступник директора Департаменту держзакупівель МЕРТ це - "інвестиція з державною гарантією". Бізнес отримує всі необхідні виплати зі спеціального фонду, що поповнюється за рахунок економії бюджетних коштів. Звичайно, що інвестицій без ризиків немає, але тут вони мінімізовані через законодавче регулювання питання.
Бізнес інвестує, отримуючи гарантовані виплати, держава - економить бюджетні кошти й стає більш енергетично незалежною, громадяни ж отримують енергоефективне житло та підвищення соціальних стандартів.
Тож чи потрібні ЕСКО-договори Україні? Безумовно, бо це реальна можливість не просто “залатати” державний бюджет, а й отримати значну фінансову та енергетичну вигоду. Головний "недолік" ЕСКО в очах українського корупціонера полягає в тому, що з їхньою допомогою не надто поживишся з державного бюджету (особливо, якщо тендер буде по-справжньому proZorим).
Адже якщо той чи інший проект не дасть економії, ЕСКО, згідно з угодою, зазвичай просто не отримує грошей. Водночас зрозуміло, що цей "недолік" - значна й принципова перевага для держбюджету, а отже, - і для суспільства. Тому нам є над чим замислитися і над чим працювати. А ЕСКО в Україні - бути!
Антон Припіченко - керівник майданчика SmartTender.biz