Потрапляючи в море, фрагменти пластика швидко покриваються водоростями, вбираючи їх характерний запах, і надалі риби приймають їх за їжу, інформує Proceedings of the Royal Society B.
Щоб з'ясувати це, дослідники помістили пластикові кульки в океан на три тижні. Потім обполоснули їх морською водою і влили цю воду в акваріум до анчоусів, які в природному місці існування полюють на ракоподібних, що живляться водоростями.
Дослідники припустили, що анчоуси у пошуках здобичі орієнтуватимуться на характерний запах водоростей. Саме це і сталося - при додаванні води, в якій побували пластикові кульки, анчоуси стали проявляти мисливську поведінку. Оскільки самі кульки не були поміщені в акваріум, візуальний стимул був виключений. На воду, в якій побував чистий пластик, вони не реагували.
Раніше пропонувалося декілька пояснень цьому явищу. Так, дослідники припускали, що риби і морські птахи приймають пакети за медуз, а гранули пластика - за ікру.
Поїдання пластика представляє небезпеку не лише для морських мешканців, але і для людей, що споживають морепродукти, - невідомо, скільки мікрочасток пластика і хімікатів потрапляє разом з ними в наш організм.