Про це повідомляє American Journal of Physical Anthropology.
Дослідники зі Стокгольмського і Уппсальского університетів відзначають, що мова йде не про містичних героїв древніх саг, а про реальну жінку-полководця. Так, ними вивчалося одне з найважливіших поховань часів вікінгів: у ньому знаходяться останки воїна, оточеного зброєю - мечем і бронебійними стрілами, і останки двох коней.
У могилі також виявили повний ігровий набір, який, як вважає співавтор роботи Шарлотта Хеденстьерна-Юнсон, вказує на те, що жінка була високопоставленим офіцером - "тим, хто займався тактикою і стратегією і міг вести війська в бій".
Жінка-воїн була похована в середині X століття в Бірки (острів Бьерке на озері Меларен), одному з найбільших торгово-ремісничих центрів шведських вікінгів в 800-975 рр. Ізотопний аналіз підтвердив, що жінка вела кочовий спосіб життя - так само, як все військове товариство, що домінувало в VIII-X ст. в північній частині Європи.
Щоб точно встановити, що останки належать жінці, а на це явно вказували особливості будови скелета, дослідники звернулися до аналізу ДНК. Генетики виявили, що в зразку наявні X-хромосоми, але відсутня Y-хромосома (наявна лише у чоловіків), і таким чином підтвердили первинну здогадку.
Ян Стурена, провідний фахівець дослідження, нагадав, що досліджуване поховання було розкопано в 1880-х роках і дуже довго служило зразком професійного воїна-вікінга - всі ці роки жінка-полководець вважалася чоловіком. Це означає, продовжує Стурена, що колекції музеїв досі володіють - завдяки новій техніці, методам і критичним позиціям сучасної науки - дослідницької цінністю.