Як змінили святкові дні в Україні. Два Різдва і один день трудящих

Верховна Рада ухвалила законопроект №5496 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів. Тепер в Україні буде вихідним днем 25 грудня, тобто Католицьке Різдво. Крім цього Рада скасувала вихідний день 2 травня. 

Тепер в Україні всього буде 12 неробочих днів (як і було раніше).

Еспресо наводить повний список святкових і неробочих днів в Україні:

1 січня - Новий рік

25 грудня - Різдво Христове (Католицьке Різвдо)

7 січня - Різдво Христове

8 березня - Міжнародний жіночий день

1 травня - День міжнародної солідарності трудящих

9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

28 червня - День Конституції України

24 серпня - День незалежності України

14 жовтня - День захисника України.

Один день (неділя) - Пасха (Великдень)

Один день (неділя) - Трійця.

Інші пропозиції

Зазначимо, Український інститут національної пам’яті (УІНП) також розробив пропозиції щодо впорядкування календаря державних свят і пам’ятних днів. 

У законопроекті інституту визначаються такі категорії як державні свята (робочі й неробочі), традиційні свята (неробочі), скорботні дні, професійні свята і пам'ятні дати.

Зазначимо, законопроект УІНП - це поки лише ініціатива. Він не зареєстрований у Верховній Раді і за нього не голосували депутати. 

Найбільш суттєві зміни стосуються свят, які мають комуністичне походження. Замість вихідного дня 8 березня (Міжнародний жіночий день) пропонується встановити державне свято і вихідний Шевченківський день (9 березня).

Вихідний день 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) залишається як державне свято, але стає робочим днем. Святковим вихідним днем стає 8 травня – День пам'яті та примирення.

Також Інститу нацпам'яті пропонує скасовати святкування 1–2 травня (День міжнародної солідарності трудящих).  

До переліку державних свят, які є вихідними днями пропонують включити: Шевченківський день (9 березня), День пам’яті та примирення (8 травня), День Конституції (28 червня), День незалежності України (24 серпня), День сім’ї (друга п’ятниця вересня), День захисника України (14 жовтня).

Читайте також: Традиції "русского мира". Чи варто всім українцям святкувати Різдво 25 грудня

У цьому переліку наголос зроблено на подіях, пов’язаних з боротьбою України за незалежність. Як ми вже згадували, запроваджується нове державне свято – Шевченківський день, а 8 травня не святкуватимуть «перемогу», а згадуватимуть жертв Другої світової. Також з’являється нове свято День сім’ї, яке певним чином має стати альтернативою скасованому 8 березня.

Окремо згадуються так звані традиційні свята, які мають християнське походження: Новий рік (1 січня), Різдво Христове (7 січня) та Великдень (неділя).

Цікаво, що у цьому переліку відсутній День Святої Трійці, який зараз є державним святом, вихідним днем. Також не згадується пропозиція про святкування Різдва 25 грудня, як це відбувається у більшості християнських громад світу. Зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроект, де йдеться про таку можливість поступової зміни календаря.

Також проектом УІНП визначені державні свята, які є звичайними робочими днями: День першої незалежності та Соборності України (22 січня), День героїв Крут (29 січня), День держгерба (25 лютого), День держгімну (10 березня), День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня), День матері (друга неділя травня), День держпрапора (24 липня), День хрещення України-Русі (28 липня), День української писемності та мови (9 листопада) та День Гідності та Свободи (21 листопада).

Розробники проекту календаря пропонують таким чином 10 державних свят, які не є вихідними днями і переважно стосуються вшанування державної символіки, подій з історії Київської Русі та української революції 1917-1921 років, Революції Гідності.