Про це пише Phys.org.
Ідея Майкла Воловика і Робіна Белла полягає в тому, щоб звернутися до наслідків глобальної зміни клімату, в даному випадку - підйому рівня океану, а не запобігати його причинам - емісії парникових газів. Так, багато їхніх колег-геоінженерів пропонують, наприклад, розпорошувати в атмосфері аерозоль, щоб підвищити відбивну здатність хмар.
Наприклад, льодовик Туейтса, він же "Льодовик судного дня", шириною всього 100 км, але його танення швидко дестабілізує більшу частину крижаного щита Західної Антарктиди і може призвести до підйому рівня світового океану на 4 метри в деяких частинах світу.
Воловик і Белл пропонують побудувати на дні колосальну стіну, всередині якої буде пісок, а зовні - шар каменів. Вона повинна бути розташована навколо найбільш ненадійних льодовиків (тобто, в Антарктиці і Гренландії), там, де вони межують з океаном.
Ці льодовики тануть швидше, ніж ті, які розташовані цілком на суші. Тут-то і допоможуть штучні підводні "пороги", які "заблокують доступ теплій воді і знизять швидкість танення, а також стануть фундаментом для відновлення товщини льодовика", говорить Воловик.
Часткове комп'ютерне моделювання, яке провів Воловик, підтверджує, що підводна стіна зможе збільшити товщину льоду і стабілізувати деякі льодовики. Це дозволить виграти час і запобігти повному руйнуванню льодового щита. Втім, для того, щоб бути впевненими, потрібно провести більш масштабні дослідження.
Одним з основних аргументів проти ідеї Воловика і Белла є явна дорожнеча проекту, який зажадає надзвичайних інженерних зусиль. Крім того, дно океану, на якому планується вести будівництво, може виявитися нестабільним, так що звести на ньому стіну може виявитися вкрай складно, стверджують фахівці.