Про це адвокат Станіслав Іваницький написав у Facebook:
"Як каже народна мудрість: - "Хто спішить, той людей смішить.."
Ось і деякі співробітники ДСР ГПУ наочно підтвердили правильність цих слів. Адже, кількість помилок в матеріалах справи, яких вони поспіхом припустилися, просто зашкалює.
Як ви пам'ятаєте, сторона захисту активно вимагала дотримання своїх прав та негайного надання усіх матеріалів провадження, тим самим ми істотно обмежили окремим співробітникам ДСР ГПУ час на фабрикування справи, що змусило їх дуже спішити та припускатися неймовірної кількості помилок.
Так, деякі аркуші дублюються, і це навіть при тому, що ці аркуші ідуть поспіль один за одним і містять різні порядкові номери, але абсолютно однаковий текст.
Про що це говорить? А про те, шановні друзі, що той, хто "шив" ці тома, не тільки не читав, але й навіть не переглядав тих документів, які додавав до них.
Разом із тим, нами виявлені кричущі незаконні факти внесення змін до деяких аркушів справи, адже текст який міститься там тепер, істотно відрізняється від того, що містився на тих самих аркушах кількома тижнями раніше, коли ми проводили їх фотографування.
Зауважу, що чинний Криминальний Кодекс України називає такі дії - "Службове підроблення", а ст.366 цього кодексу, встановлює за них відповідальність.
З доданими до матеріалів компакт-дисками ситуація ще курйозніша. Так, в опису одного з томів, на певному аркуші тому вказаний допит однієї особи, на конверті, що приклеяний до цього аркушу знаходиться диск, де вже написано прізвище другої особи, а фактично на самому диску міститься відеозапис слідчих дій з третьою особою. Складно собі уявити, як могло статися так, що навколо лише 1 аркушу справи є аж 3 помилки.
Я вже не хочу довго розповідати про величину кількість долучених документів без дат, підписів, печаток та інших необхідних атрибутів.
Можливо комусь може на перший погляд здатися, що ці помилки незначні і не здатні істотно вплинути на ситуацію. Але вони яскраво ілюструють те нехлюйське відношення, що було проявлено слідчим до розслідування цієї справи. До того ж хочу наголосити, що за сукупність злочинів, які безпідставно інкриміновані пану Гриняку, передбачене найсуворіше покарання, яке існує у Кримінальному Кодексі, а саме - довічне позбавлення волі. Тому, коли ціна цих численних помилок - доля людини, то кожна така помилка неприпустима, а той, хто цієї помилки припустився, повинен бути суворо покараний.
Важливим є й те, що в подальшому вивчення такого колосального обсягу матеріалів справи у суді, займе щонайменше декілька років, але якщо суд, ще й буде змушений витрачати час на спроби вникнути у цей хаотичний порядок розміщення матеріалів, то неможливо навіть приблизно спрогнозувати кількість часу, яка буде потрібна суду для розгляду даної справі, встановлення істини та винесення справедливого вироку. Але можна з високою ймовірністю припустити, що весь цей час, керівництво ДСР ГПУ буде приховувати власні помилки і порушення, безпідставно звинувачуючи суд у зволіканні та недотриманні розумних строків розгляду справи".