"Вегето-судинна дистонія - не діагноз, а синдром", - Супрун спростувала ще один медичний міф
В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розповіла, що діагнозу "вегето-судинна дистонія" не існує у міжнародній медицині
Про це заявила Супрун у Facebook.
"Якщо колись вам або вашим близьким записали у медичній картці ці три загадкові літери - ВСД - забудьте про них. Це великий совєтський міф, який народився за відсутності доступу до бази джерел доказової медицини. Проте зітхати з полегшенням також не поспішайте", - зазначила Супрун.
У своєму дописі в.о. міністр одразу розповіла, що ж насправді означає ВСД:
Вегето-судинна дистонія (дисфункція вегетативної нервової системи, нейроциркуляторна дистонія) - не діагноз, а синдром, що використовують при комплексі різноманітних скарг та симптомів у пацієнта. Під ним, як під парасолькою, ховається цілий комплекс симптомів. Найчастіше його ставлять, коли пацієнт:
- відчуває тривогу та неспокій, має проблеми зі сном, відчуття нестачі повітря та “клубку в горлі”, тремтять руки;
- скаржиться на прискорене серцебиття, коливання тиску, біль в області серця й при цьому має нормальну ЕКГ;
- має дискомфорт у животі, закреп, пронос, метеоризм або печію;
- має запаморочення, підвищену температуру, при цьому обстеження показують, що запальних процесів в організмі немає.
Ці симптоми можуть зустрічатися в різних комбінаціях і не обов’язково всі одночасно.
"Насправді вони можуть говорити про кілька різних хвороб, які потрібно виявити після низки ґрунтовних обстежень. Проте якщо лікар натомість пише пацієнту у медичній картці "ВСД" та відправляє пити вітаміни й легкі заспокійливі, це означає, що буквально "зливає" справжню проблему”, - пояснила лікарка.
Дисфункція вегетативної нервової системи не може бути захворюванням сама по собі. Вона виникає вторинно, як наслідок іншої хвороби, яку потрібно лікувати. І виявити її неможливо, просто поставивши діагноз ВСД та відправивши пацієнта додому.
"Тож, якщо на прийом до лікаря приходить пацієнт з цими симптомами або ж з вже поставленим діагнозом ВСД, це означає тільки одне - його потрібно дообстежити та знайти справжню причину захворювання", - заявила Супрун.
Перелік додаткових методів обстеження має включати загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, іноді - добовий моніторинг ЕКГ чи ЕхоКГ, за потреби УЗД органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки, в деяких випадках МРТ головного мозку, консультації кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога, а якщо об'єктивно немає підстав вважати пацієнта хворим, а він продовжує скаржитись - варто направити його на прийом до психолога або психіатра.
- Нагадаємо, у лютому Уляна Супрун розвіяла міф про те, що не можна мочити пробу Манту.
- Також вона розповіла, що перекис водню не загоює і не знезаражує рани.
- Вже у березні Супрун розвіяла міф про ефективність масових флюорографій. Мовляв, обстеження дозволяє виявити тільки розвинуті форми захворювання та часто оминає пацієнтів з незабезпечених та вразливих груп населення.
- Актуальне
- Важливе