Цього дня 100 років тому Скоропадського було проголошено гетьманом України

Зважаючи на кількість учасників - 6432 особи від 8 губерній - місцем проведення обрали місткий цирк "Гіппо-Палас" на Миколаївській (тепер вулиця Архітектора Городецького), 7. Тепер на тому місці - кінотеатр "Україна".

Скоропадський приїхав на з'їзд, коли напруга виступів була вже досить високою. Делегати пропонували скинути Центральну Раду, що довела Україну до безладдя й господарської руїни, вимагали розігнати земельні комітети тощо, розповідає ВВС.

Міркування якогось оратора про необхідність сильної влади, що має зосередитися в одних руках, зустріли оплесками. Хтось вигукнув: "Браво!", інші: "Ура!", а потім рознеслося: "Гетьмана! Гетьмана!"

Читайте також: Ким був Євген Чикаленко, на честь якого збираються перейменувати площу Льва Толстого у Києві

Саме цієї миті - випадково чи ні - в генерал-губернаторській ложі показався Павло Скоропадський. Головуючий Михайло Воронович, депутат від Київщини, колишній Бессарабський губернатор, запропонував обрати Скоропадського гетьманом.

Щойно обраний гетьман поїхав до Софійського собору, єпископ Никодим благословив його і помазав. О 16-й годині на Софійській площі розпочався урочистий молебень.

Центральна Рада ще засідала - саме 29 квітня ухвалила Конституцію УНР. Але контроль над країною вже втратила, перетворившись на такий собі клуб для політичних дебатів.

Читайте також: 110 років тому народився засновник та перший командир УПА Тарас Боровець

Надвечір німецька військова частина оточила будинок Центральної Ради і запропонувала урядовцям розійтися.

Водночас прибічники Скоропадського захоплювали державні установи. Щоб відрізнятися від січовиків, вірних уряду Грушевського, гетьманці мали пов'язки на рукавах: білу - на лівому, малинову - на правому.

Захоплення влади просувалося повільно: станом на вечір 29 квітня оволоділи тільки другорядними міністерствами.

Близько 2-ї години ночі стався перелом: гетьманці взяли під контроль військове міністерство, державний банк і міністерство внутрішніх справ.

• Варто нагадати, що сучасний російський обласний центр Білгород тоді був офіційною територію України, за який воювали українські війська й зрештою визволили це місто так само у квітні 1918-го.
• Водночас на Кубані місцеве населення проголосило про утворення української Кубанської народної Республіки (КубНР), яка звернулася до офіційного Києва з проханням про приєдання за аналогію з тим, як до такого самого кроку вдалася Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). З сучасних українських політиків про можливість повернення південно-західних російських земель, де більшість населення й понині становлять українці, говорить чинний міністр транспорту Володимир Омелян, а також провідники правих сил Дмитро Корчинський, Дмитро Ярош та Микола Коханівський. Про ймовірне повірне до України цих територій у випадку прогнозованого розпаду Росії стверджують й незалежні російські аналітики.