СБУ пояснила, навіщо була потрібна імітація вбивства Бабченка

Служба безпеки України пояснила, чому необхідно було інсценувати смерть журналіста Аркадія Бабченка

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Служба безпеки України наголошує, що у зазначеному кримінальному провадженні з метою отримання відомостей про вчинення особливо тяжкого злочину та осіб проводилася негласна слідча (розшукова) дія – контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.

"Цей захід проводився на виконання постанови прокурора Генеральної прокуратури України - процесуального керівника. Імітування обстановки злочину - це негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у діях слідчого чи уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створюють в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомих чи невідомих осіб, які планували чи замовляли його вчинення" - йдеться у повідомленні.

Підкреслимо, що контроль за вчиненням злочину проводиться тоді, якщо в інший спосіб отримати відомості про злочин, що готується, та осіб до цього причетних, неможливо. Завдяки проведенню зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії у встановлений законом спосіб удалося не допустити загибелі журналіста Бабченка, припинити злочин, повністю задокументувати злочинні дії організатора, отримати докази його зв’язку із замовником злочину та отримати відомості щодо можливих потенційних жертв проти яких готувалися і мали готуватися терористичні акти і вбивства.

"Тобто, ті негативні моменти, які були завдані публічним інтересам шляхом поширення інформації про нібито загибель Бабченка, повністю виправдані недопущенням доведення до кінця терористичного акту проти вказаного журналіста та попередженням можливих злочинів проти інших осіб", - повідомляє прес-служба.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вказаною судовою інстанцією визнаються належними і допустимими доказами матеріали, отримані правоохоронними органами в ході здійснення контролю з вчиненням злочину з використанням "таємних агентів", якщо це зроблено відповідно до закону, та не допущено провокації. Наприклад, справи "Люді проти Швейцарії" 1992 р., "Калабро проти Італії" 2002 р.