7 міфів про інсульт, які можуть вас вбити. Пояснює лікар-невролог

Про це вона написала на своїй Facebook-сторінці.

Інсульт - це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у ту лікарню, де є КТ або МРТ.

Від того, як швидко та якісно буде надане лікування у перші години інсульту, залежить одужання і якість життя пацієнта.

Лікар-невролог Юрій Фломін розповів, яким міфам про інсульт не можна вірити у жодному разі і що потрібно робити із хворим.

Міф 1. При інсульті потрібен спокій, людину не можна перевозити

Насправді, всі люди, що мають інсульт, повинні якнайшвидше бути доправлені до лікарні. Погіршитись стан через перевезення в умовах автомобілю швидкої може лише ,якщо тиск нижче 80 мм рт.ст., не зупинена кровотеча чи  людина впала в кому.

Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів.

Міф 2. Якщо прояви інсульту швидко минули, лікування не потрібне

Усім людям, які пережили інсульт, необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті. Також потрібно провести обстеження, яке дозволить зрозуміти причину і призначити необхідну профілактику.

Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.

Міф 3. При лікуванні необхідні крапельниці, і чим їх більше, тим краще

У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання. Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні та вводяться за допомогою крапельниць, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо, не мають науково доведеної безпечності та ефективності та не використовуються для лікування інсульту.

Міф 4. Лікування складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати чи ставати на ноги

Насправді, реабілітація при гострому інсульті має розпочатися за 2-3 дні після надходження до лікарні. Чим пізніше розпочнеться реабілітація, тим меншою буде від неї користь.

Міф 5. Час лікує. Порушення, спричинені інсультом, поступово зникнуть самі по собі

Насправді, мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших 2-3 тижнів, не у кожного пацієнта і зазвичай не повною мірою.

Щоб досягти максимального відновлення порушених функцій, більшість пацієнтів потребує реабілітації. Вона складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом.

Міф 6. Інсульт виникає внаслідок стресів

Фактори ризику інсультів: похилий вік, нездоровий спосіб життя і медичні проблеми. Ризик інсульту підвищують куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність і ожиріння.

До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск - більше ніж 140/90 мм рт.ст., а також цукровий діабет, миготлива аритмія, яка підвищує ризик інсульту у 5 разів і високий холестерин.

Ми можемо визначити фактори ризику інсульту і розрахувати його імовірність протягом найближчих 5 або 10 років. Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50-80%.

Міф 7. Щоб запобігти інсульту,  необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись

"Прокапування" немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розвинених країнах. За рекомендацією лягти "прокапатись" може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.

• Раніше очільниця МОЗ Уляна Супрун склала 7 порад для батьків, які допоможуть привчити дитину чистити зуби.