Це зазначається у відповідній ухвалі суду, повідомляє "Судовий репортер".
Йшлося про обов'язки, як прибувати до детектива, прокурора або суду за першою їх вимогою, повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи, утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними.
У випадку з Розенблатом прокурор стверджував, що той може виїхати до Німеччини. За інформацією САП, у Розенблата є право проживання на території цієї країни, а 19.10.2017 підозрюваний з використанням дипломатичного паспорту, отриманого для службової поїздки в Ізраїль, намагався вилетіти до Німеччини.
Однак суд вирішив, що на засіданні вказані факти не були доведені, а сторона захисту заперечувала наявність права проживання на території Німеччини.
Суд зазначив, що загроза втечі не випливає з можливості перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доводити наявність інших обставин: характеристики особи, її моральний образ, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-які зв'язки з іншою країною або наявність зв'язків в іншому місці. Як вважає суд, такі обставини в засіданні щодо Розенблата доведені не були.
Щодо Розенблата діє запобіжний захід у вигляді застави. Такий вид запобіжного заходу не має строку дії і є чинним як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду.
У випадку з Поляковим суд продовжив на два місяці строк дії обов'язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави. Також продовжено обов'язки його парламентській помічниці Тетяні Любонько.
Рішення щодо Розенблата ухвалила суддя Ганна Сергієнко, а щодо Полякова і Любонько - Вадим Сенін.
Як відомо, по закінченню розслідування «бурштинової справи» НАБУ зареєструвало окреме кримінальне провадження за фактом можливого незаконного збагачення і недостовірного декларування в діях Максима Полякова. Детективів зацікавило придбання сестрою нардепа квартири, в якій оселився сам Полякова, а також його закордонні поїздки.