Про це заявив народний депутат, голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький на конференції "Інфраструктурні проекти - шлях об’єднання країн Карпатського макрорегіону" Міжнародного Форуму ViaCarpatia, повідомляє Еспресо.TV.
"Безумовно, коли дивимося на співпрацю України з європейськими сусідами, беремо участь в європейських конференціях та говоримо про спільні проекти, то маємо на увазі проекти невеликі. Ці проекти реалізуються у форматі Польща-Білорусь-Україна, який є надзвичайно активний та підтримує місцеві ініціативи", - зазначив Княжицький.
Коли ж ми мова йде про інфраструктурні проекти, то необхідно дивитися на те, що конкретно відбувається у цьому регіоні та в Україні.
Наша реформа місцевого самоврядування та наш підхід до Карпат, на жаль, не відображає різноманітності карпатських областей та регіонів всередині самої України.
Одна специфіка в Сколівському районі на Львівщині відрізняється від Верховинського та Путильського районах. Тому що Верховина і Путила - це райони справді високогірні. Там живуть гуцули, традиція поселення яких відрізняється від традицій поселення бойків, наприклад, які живуть в селах біля дороги навколо не таких високих гір.
"Гуцули живуть у дуже високих горах, де зазвичай немає взагалі ніяких доріг. Вони є носіями унікальної культури. Оскільки я очолюю Комітет Верховної Ради з питань культури, я завжди люблю виправляти: ми повинні говорити про розвиток населення, а не розвиток територій. Вчора ми підвозили жіночку, яка йшла з Полонинського літа, яке відбувається у межах нашого фестивалю. І та старша жінка ходить 10 кілометрів пішки щодня. І, звичайно, для неї ViaCarpatia - це щось візуальне, а дорога на гору - це щось реальне. Однак цієї дороги немає, і у цьому полягає проблема. У нас нема того, що є у Польщі", - додав нардеп.
Чому нам потрібно вчитися у Польщі? Цілісному підходу до інфраструктури. У них єдине відомство координує діяльність міністерств. Ми бачимо, наскільки це успішно в Польщі розвивається. Тому нам безумовно потрібно зробити робочу групу, яка буде займатися розвитком усіх карпатських регіонів, враховуючи історичні та культурні особливості цих регіонів.
"Дорога Р-24 - це дорога державного значення, яка, на мою думку, найкрасивіша в Україні. За неї варто дякувати міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. Як тільки його призначили, ми зустрілися і він допоміг побудувати дорогу від Косіва до сюди. Це дорога, яка відкрила шлях до села Криворівня. І завдяки цій дорозі ми можемо зараз тут проводити конференцію", - заявив голова комітету.
На конференції також підняли питання 54-кілометрового кордону, який Івано-Франківська область має з Румунією.
"Звідси до кордону дуже близько. Можна зараз сісти у машину і доїхати в Румунію. Але не через пункт пропуску, ми проїдемо повз стовпчики. Жодного переходу впродовж цього кордону немає. Сусідня Чернівецька область теж немає жодного переходу вздовж довгої частини. Це є наша величезна проблема", - пояснив Княжицький.
На фестиваль ViaCarpatia завітала румунська делегація, якій довелося поїхати достроково через політичні проблеми. Зазначається, що вони були дуже зацікавлені у таких переходах.
"Навіть тут поруч пропонують зробити туристичний перехід, щоб люди могли спокійно потрапити до Румунії. Внаслідок Першої світової війни, коли Гуцульщина була розділена між різними країнами, значна частина гуцулів живе за кордоном, але вони продовжують бути українцями. Їх там живе 60 тисяч. Ми не маємо з ними жодного зв’язку, вони хочуть сюди приїжджати до своїх родичів. І зараз румунська влада їх підтримує в цьому, бо у нас хороші стосунки з Румунією. Але, на жаль, це питання жодним чином не вирішується. Цей перехід у нас, і поруч у Чернівецькій області, безумовно потрібно будувати, тому що це одразу оживить регіон", - додав депутат.
ViaCarpatia не випадково так називається - це сигнал до наших польських друзів. Ця дорога є мрією і застереженням, адже вона йде поза Україною.
Завдяки співпраці з Польщею українська делегація підписала протокол і має розробити план поєднання шляхів до Одеси. Польське керівництво приділяє багато уваги цій дорозі, бо вона має оживити польські Карпати. Українські владі теж дуже хотілося б мати біля Верховини дорогу, яка оживила б українські Карпати.
"І останнє: сільські дороги. Як ми можемо проводити реформу медицини, якщо ми не можемо провезти людину 70 км від певного села до Верховини? Як ми можемо говорити про зміни меж районів, якщо до районного центру буде не 70 км, а 120 км по бездоріжжю? Так, якщо були б дороги, це сприяло б швидшій реформі місцевого самоврядування", - зазначив голова Комітету.
Очевидно, що коштів місцевих дорожніх фондів категорично не вистачить для того, щоб ці дороги зробити. При дії чинного законодавства це не можливо.
Тому має бути ухвалений окремий закон про розвиток гірських та високогірних регіонів. До Верховної Ради вже такий закон подали і сподіваються на його ухвалення.