Як Хорватія створила "з нуля" власну, незалежну від Сербії, систему книговидавництва і книгорозповсюдження. Корисний досвід військового часу

Про це розповів підприємець і громадський діяч, представник видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький в ефірі авторської програми Миколи Княжицького на телеканалі Еспресо.TV.

"Коли розпалася колишня Югославія, то відбулося так, як з Радянським Союзом, коли більша частина видавництв були в метрополії. 90% книжок друкувалося в Белграді, тобто в Сербії. Почалася війна між Хорватією й Сербією, й питання мати власне книговидавництво було поставлене керівництвом країни в політичній площині. Було прийнято рішення про те, що держава підтримує створення видавництв через бібліотеки", - зазначив він.

Читайте також: Олександр Красовицький: повинно бути повне ембарго на ввезення книжок з Росії

Кожна книжка, крім наукової, навчальної, еротичної та рекламної, закуповувалася в бібліотеки в кількості 500 штук, по якійсь спеціальній ціні.

"Все було ринково зроблено. З’явилися видавництва, які почали заповнювати цю нішу. Після цих видавництв при кожному видавництві створилися книгарні або декілька книгарень, які обмінювалися книжками. Це перейшло в національну книжкову мережу, а книговидавництва за 2 роки фактично запрацювало, заповнило ринок і в тому числі забезпечило після закінчення війни потрапляння книжок з Хорватії на сербський ринок. З нуля була створена ця історія", - додав Красовицький.

• Нагадаємо, у цій же програмі видавець розповів про те, твори яких українських авторів найбільше розкуповують у книгарнях.