Перелом черепа, опіки і тортури: як британка взяла свого хлопця у фізичне та психологічне рабство

55-річний Іен Макніколл пережив понад рік садистського домашнього насильства з боку своєї дівчини Мішель Вільямсон, перш ніж його сусід подзвонив в поліцію

Історію розповідає видання Daily Mail.

За час у "стосунках" чоловік отримав перелом черепа у зоні вилиці, переломи носа і ребер, а також важкі опіки на руках та опік всередині носа після того, як туди запхнули запалену цигарку.

Вільямсон помістили у в'язницю на сім років за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ще у 2008 році.Але лише зараз чоловік каже, що нарешті почав контролювати власне життя.

Макніколл розповів, що Вільямсон вдалося взяти під контроль його фінанси, скориставшись тим, що друзі, яким він позичав, не надто швидко повертали гроші. Незабаром жінка мала повний контроль над дебетовою карткою свого "хлопця" а на його кредитках з'явилися борги в тисячу фунтів.

До того, як фізично калічити чоловіка, дівчина застосувала типову психологічну тактику жорстокого поводження, щоб налякати свого партнера, який тоді мав власну справу.

Основною тактикою психологічного насилля та залякування були погрози вбивства: брат Вільямсон був залученим в організовану злочинність і торгівлю наркотиками, і, за її погрозами, мав вбити чоловіка, якщо той колись спробує покласти край їхнім стосункам.

Містер Макніколл сказав: "Вона була у мене вдома. Я не міг довести це, бо після усього в твоїй голові починає звучати тільки один голос, і цей голос належав їй.Це було насіння, яке вона посадила, і почала поливати - якщо спробуєш піти, тебе вб'ють".

Вільямсон також почала контролювати розпорядок дня Макніколла: доходило до того, що вона стежила за тим, коли він їв, і починала позбавляти його сну.

"Я прокидався, коли мені казали, я засинав, коли мені казали - якщо мені дозволяли заснути. Я їв, коли мені дозволялося їсти.  мене не було вибору, що саме. Я говорив, коли мені дозволяли - я був як телевізор, а Мішель тримала пульт, і натискала на всі кнопки " - розповідає чоловік.

Коли почалося фізичне насильство, Макніколл спробував виконувати все чого бажала жінка, намагаючись уникнути нападу.

"У насильства не було абсолютно ніяких кордонів. Я вірив, що вона вб'є мене, - сказав він. Чоловік зазначив, що врешті-решт дівчина повністю опанувала його життям. Це було схоже, ніби я її приватна власність. "В такій атмосфері і з таким розпорядком ви просто "вимикаєтесь" психологічно",- додає Макніколл.

Чоловік вже не ходив на роботу взявши переву на кілька місяців - усі зв'язки було розірвано. Єдиним виходом "у світ" наодинці був період, коли Вільямсон відправляла його в магазин неподалік за цигарками, але щоб переконатися у надійності такої поїздки, чоловік мав розмовляти з нею по телефону протягом п'ятихвилинної поїздки туди і назад, щоб він більше ні з ким не контактував.

Лише через рік такого життя чоловік попросив своїх сусідів зателефонувати в поліцію. Макніколл вважає, що якби що він був жінкою, і люди помітили, що він постійно покритий синцями, вони діяли б набагато швидше.

Чоловіку знадобились роки, щоб вийти з боргів, які набрала Вільямсон, і він втратив і свій будинок, і свою справу. Наразі він перебуває у житлі, яке йому надала організація  "Армія порятунку".

Внаслідок нападів він все ще страждає гострими головними болями і зараз працює на  чоловічій телефонній лінії "Ініціатива" Манкінд".