Кінотеатр ім. Коперніка зібрав близько сотні шанувальників як сучасного вітчизняного кіно, так і цього популярного автора. Стрічка "Лишатися не можна тікати" нікого не залишила байдужим, пише Голос Карпат.
Стрічка присвячена Закарпаттю, де вже були екранізовані твори Томчанія, Кешелі, Гавроша. Зараз до них долучився і Любка.
Режисер фільму Марія Лопушин закінчила бакалаврат режисури телебачення в Київському університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (майстерня Вітера). Екранізація оповідання "Королева рами" - це її дипломна робота, 4-а з відзнятих нею стрічок. До цього екранізувала уривок з роману "Мати Все" Люко Дашвар. 2 роботи - документальні: "Ельза"(про стосунки дресирувальника тигрів в київському цирку і його підопічну) і "Комуналка".
Екранізована історія відбувається за перших місяців радянської влади в Ужгороді, коли чимало місцян не погодилися залишатися в обіцяному соціалістичному раї, а вирішили правдами і неправдами пробиратися на Захід. Особливо це стосувалося місцевих угорців і німців, репресії щодо яких були особливо системними. Кілька років тому дослідник Корсун видав об’ємний збірник документів "Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси 1944—1955 рр.". Якраз до однієї з тих історій і належить фабула новели і фільму.
"Фільм вийшов дуже красивим, особливо вражає операторська робота Юрія Дашкевича. Що й казати, Ужгород на екрані вийшов дуже своєрідним. Спершу зйомки планувалися в Києві, потім – лиш інтер'єрні сцени, а згодом, зрозумівши, що це буде складно і може не вийти, бо архітектура в Києві і в Західній Україні досить різна, авторка зрозуміла, що передати епоху можна лише на заході країни. Найлогічніще було знімати в самому Ужгороді, та наше місто виявилося геть не пристосоване до цього, на головній вулиці все заліплено вивісками магазинів, досить далеко від Києва і немає якісної технічної бази. Тож група зупинилися на Львові... То ж Ужгород у фільмі представлений через ряд львівських пейзажів", - зазначається у матеріалі.