live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

У штабі Тимошенко відповіли на закиди ЗМІ про плагіат та помилки у передвиборчій програмі


фото: Радіо Свобода
Автори “Нового економічного курсу” вважають аналіз VoxUkraine маніпулятивним та нефаховим

Сайт "Новий курс України", який модерується штабом лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко опублікував відповідь на публікацію VoxUkraine щодо плагіату в економічній програмі, яку Юлія Тимошенко презентувала нещодавно в якості частини своєї передвиборчої стратегії як кандидата на посаду Президента України.

За оцінкою авторів VoxUkraine, економічна програма Юлії Тимошенко "Новий курс" містить у собі плагіат з програм та стратегій Радикальної партії, скандального російського економіста Сергія Глазьєва (був радником Путіна та отримав медаль за “звільнення Криму та Севастополя”) та інших джерел.

На сайті "Новий курс України" стверджується, що це відповідь колективу авторів Нового економічного курсу, але списку цих авторів не наводиться, тож відповідь залишається анонімною.

Наводимо відповіді сайту "Новий курс України" за пунктами.

  1. VoxUkraine пише:

"…розділи щодо банків та монетарної політики (7,8,18,19) практично повністю переписані зі "Стратегії розвитку банківської системи", підготовленої Експертною групою (на жаль, склад групи у Стратегії не названий) Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності ще 2016 року".

Сайт НЕК відповідає:

Експертів, що брали участь у розробці Нового економічного курсу, звинувачують у тому, що вони розвинули СВОЇ ВЛАСНІ ідеї, які у 2016 році запропонували для розвитку банківської системи у проекті "Стратегія розвитку банківської системи 2016 – 2020: Синергія розвитку банків та індустріалізації економіки". Ідеї цього проекту були підтримані Міжнародним науково-практичним Форумом, що відбувся у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, двома Комітетами Верховної Ради України – Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності та Комітетом з питань промислової політики та підприємництва. Ці ідеї, які є шансом для створення стійких джерел фінансування економічного розвитку України, на жаль, діючою владою в Україні не реалізовані.

Автори проекту "Стратегія розвитку банківської системи" і далі наполегливо працюють над вдосконаленням, розвитком і реалізацією своїх ідей у більш широкому контексті експертно-аналітичної розробки, в якій вони брали активну участь разом з відомими в Україні економістами і політиками, розробляючи  проект Нового економічного курсу для України – Стратегії інноваційного розвитку. Ми віримо, що з обранням Юлії Тимошенко Президентом України, з’явиться реальна можливість для реалізації цих ідей та створюватимуться умови для забезпечення стабільності національної валюти та активізації економічного розвитку України.

2. VoxUkraine пише:

"Розділ 23 (земельні відносини) — практично повністю скопійована доповідь аналітичного центру "Оптіма" від 2017 року".

Сайт НЕК відповідає:

Експерти аналітичного центру "Оптіма", включно з його засновником Віталієм Ломаковичем, брали найактивнішу участь у розробці Нового економічного курсу України. Звинувачення у копіюванні СВОЇХ же ідей, як і в пункті 1, виглядають дивно та упереджено.

Розділ 23 Нового економічного курсу (НЕК) "Ефективне використання сільськогосподарської землі в інтересах суспільства та оптимальна модель ринку землі" структурно складається із трьох підрозділів: І. Аналіз стану та динаміки земельного фонду України; ІІ. Глобальні тенденції у сфері земельних відносин і міжнародний досвід регулювання ринку землі; ІІІ. Пропозиції щодо трансформації земельних відносин в Україні. Зазначимо, що у І і ІІ підрозділі Розділу 23 (аналітична частина) частково використані положення наших попередніх досліджень, викладених у доповіді "Аналіз ефективності використання земельного фонду України та ризиків введення ринку землі в умовах внутрішніх та зовнішніх викликів". Це абсолютно природньо і відповідає логіці розвитку аналітичних досліджень, спрямованих саме на пошук істини, а не на зміну уподобань в угоду кон’юнктурним замовленням.

Також, важливо зауважити, що посилання VoxUkraine на стандарти академічної доброчесності в цьому контексті недоречне, оскільки програмний документ політичного лідера є практичним документом, спрямованим на реалізацію конкретних кроків, а не науковою академічною працею або дисертацією. З огляду на це, розробники НЕК мають повне право користуватися результатами своїх попередніх напрацювань при розробці курсу економічних перетворень для забезпечення позитивного розвитку країни. Тим паче, дивною виглядала б ситуація, коли одні й ті ж автори при аналізі наявних проблем з використанням землі чи узагальненні міжнародного досвіду в цій сфері з перервою у кілька місяців формулювали б діаметрально протилежні висновки. Щодо заключного підрозділу Розділу 23, який стосується стратегічного бачення трансформації земельних відносин в Україні, він є повністю оригінальною і новою розробкою, яка не була представлена у попередніх роботах авторів.

Рецензенти з VoxUkraine не утруднюють себе проведенням фахової експертизи і обстоюванням своєї позиції щодо найскорішого запровадження вільного продажу сільськогосподарської землі, а обмежуються кон’юнктурними заангажованими твердженнями на рівні побутового мислення на адресу авторів НЕК на кшталт "лякалка", "доля Мадагаскару" та ін. Вдаючись до подібних прийомів і згадуючи попередні публікації VoxUkraine із вказаної проблематики, діяльність Vox у цій сфері можна було б охарактеризувати як відверту "джинсу" або обслуговування інтересів діючої влади. Крім того, рецензенти з Vox, судячи з усього, не мають грунтовних розробок, які можна було б протиставити результатам дослідницької роботи авторів НЕК, де всебічно обґрунтовано руйнівні наслідки вільного обігу земель сільськогосподарського призначення у країнах зі слабкими інститутами.

3. VoxUkraine пише:

"Говорячи про глобальні тенденції, автори Нового курсу звертаються до теорії технологічних устроїв (хоча називають їх технологічними укладами – що є калькою з російської мови). Калька з російською є цілком закономірною, оскільки ця теорія популярна саме серед російських економістів. Одним з авторів так званої теорії шостого економічного устрою є Сергій Глазьєв — скандально відомий російський економіст, який на деякий час був обраний іноземним членом НАН України".

Сайт НЕК відповідає:

Дозволимо собі зацитувати коментатора матеріалу VoxUkraine в ФБ, одного з лідерів громадської думки Вячеслава Ільченка, оскільки розділяємо його точку зору.  Далі текст коментаря в оригіналі:

"Мене дуже посмішив пасаж про те, що автором теорії шостого технологічного укладу (укладу – не устрою, бо устрій – це все-таки політичний термін, а тут йдеться трохи про інше) є С. Глазьєв. Очевидно, автори цього розбору не знають, що теорія технологічних укладів була створена Йозефом Шумпетером, правда, він називав це "хвилями інновацій". Так буває, якщо читати російську рукіпедію, де крім Глазьєва, ніхто не згадується. Факти, що свідчать про дискретність прогресу, ви можете також знайти в ряді інших західних публікацій на цю тему. Наприклад, у Клейтона Крістенсена, який навіть ділить хвилі інновацій на базисні та похідні – що пояснює, чому після вибуху нових технологій, які буквально відкривають нові галузі, відбувається повільний спад наукових відкриттів". Також надаємо посилання на його статтю щодо технологічних укладів, де наведена його позиція https://intvua.com/news/article/1469013752-v-yacheslav-ilchenko-ekonomika-zlidniv-2.html

4. VoxUkraine пише:

"Переваги відкритого банкінгу (с. 319-320) майже дослівно скопійовані з публікації сайту minfin.com.ua."

Сайт НЕК відповідає:

У публікації сайту “Мінфін”,  наведеного VoxUkraine, наводиться дослівний переклад з російської тез конференції “FinRetail 2017”, занотованих експертами “finance.ua” та опублікованих на сайті: https://news.finance.ua/ru/news/-/416199/za-nimi-budushhee

Отже, по-перше,  зацитований VoxUkraine фрагмент тексту не є інтелектуальною власністю ані видання “Мінфін”, ані будь-якого іншого видання.

По-друге, експерти, залучені до написання “Нового економічного курсу”, врахували позиції, озвучені учасниками ринку на вищезгаданій конференції, але доповнили їх, виходячи з результатів досліджень і звітів численних найвпливовіших міжнародних аналітичних компаній –  таких, як Accenture, Mckinsey, ЕВА, без копіювання фрагментів, які б передбачали цитування.

Зокрема, пункти, перелічені в перевагах OpenBanking у НЕК, спираються на відповідні західні дослідження:

Розширення можливості використання соціальних медіа як одного з основних каналів комунікації :

– Стаття: Silvia Parusheva. Social media banking models: A case study of a practical implementation in banking sector https://www.researchgate.net/publication/320142155 Social_media_banking_models_A_case_study_of_a_practical_implementation_in_banking_sector

– Open Banking: advancing customer-centricity. Analysis and overview (EBA), с.5, 7 https://www.abe-eba.eu/media/azure/production/1355/eba_open_banking_advancing_customer-centricity_march_2017.pdf

Створити нові джерела доходу для банку – за рахунок продажу своїх даних як послуги, або у вигляді плати за підключення провайдера до інтерфейсів банку

– WHITEPAPER. Open Banking. Transformation: с. 7, 13 https://www.evry.com/globalassets/files/financialservices/final-open-banking-f170214_webb.pdf

– Accenture Strategy. Digital Open Banking, с.5

https://www.accenture.com/t20170629T215524Z__w__/us-en/_acnmedia/PDF-56/Accenture-Strategy-Digital-Open-Banking-POV.pdf

– PSD2: Taking advantage of open-banking disruption

https://www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/psd2-taking-advantage-of-open-banking-disruption

Знизити витрати банку на розробку нових продуктів і послуг, і витрати на надання послуг клієнтам за рахунок підключення зовнішніх провайдерів

– What is open banking and how APIs help? https://kontomatik.com/post/what-is-open-banking-api-help

– The Future of Banking Depends On Open Banking APIs https://thefinancialbrand.com/ 65975/open-banking-api-fintech-partnerships/

5. VoxUkraine пише:

"Кілька абзаців опису проблем електронних послуг (с. 174-175) скопійовано з аналітичної записки (с.7-8) Національного інституту стратегічних досліджень без посилання на джерело".

Сайт НЕК відповідає:

В частині тексту про проблеми розвитку електронних послуг в Україні, серед інших джерел, згадуються результати аналізу, проведеного Інститутом стратегічних досліджень.

Тому, по-перше,  звинувачення VoxUkraine у відсутності посилання на джерело є неправдивими.

По-друге, результати дослідження Інституту враховано при розробці Нового Економічного Курсу на правах офіційного джерела даних державного моніторингу стану розвитку галузі. Зацитований висновок є офіційним висновком вище згаданої інституції, на яке у тексті Нового Економічного Курсу дається посилання.

6. VoxUkraine пише:

"… стверджується, що у країнах "нордичної системи" через бюджет перерозподіляється до 56% ВВП, а в Італії, Греції та країнах Східної Європи — "медіанно" 22%. В тому, що це не так, можна переконатися, наприклад, з даних МВФ — найнижчий рівень урядових видатків до ВВП у Європі 2017 року мала Румунія, і він складав 31%.

Сайт НЕК відповідає:

У даному випадку VoxUkraine знову вдається до маніпулювання даними.  На с. 130 НЕК вказується з посиланням на Global Financial Integrity (GFI), що у 2017 році середньозважений рівень податкового перерозподілу ВВП через консолідовані бюджети країн-членів ЄС склав 38%, а у країнах так званої Нордичної правової системи він сягнув 56%…

Критики Нового економічного курсу посилаються на таблицю МВФ "General government total expenditure" (Сумарні витрати загального уряду), до яких включаються всі бюджетні витрати, враховуючи витрати на субсидування пенсійних, медичних та інших систем підтримки населення. Вважаємо, що освіченим людям, особливо тим, що претендують на рівень експертів, не варто пояснювати різницю між податковими доходами держави і державними витратами, яка зазвичай є доволі суттєвою. Фахівці, які цікавляться даною проблематикою, можуть скористатися такими базами даних: "Government Finance Statistics" МВФ і "Revenue Statistics" ОЕСР, які дозволяють виокремити саме податкові доходи загального уряду.

7. VoxUkraine пише:

"стверджується, що "рівень ухилень від ПДВ в країнах ЄС продовжує зростати" (ст. 224), у той час, як дослідники ЄС стверджують, що з 2013 по 2016 розрив між теоретично можливим і фактичним збором ПДВ знизився зі €170 млрд до €147 млрд незважаючи на зростання економіки ЄС".

Сайт НЕК відповідає:

Авторам з VoxUkraine доцільно вивчити новіші дослідження фахівців з ЄС, у яких вони обґрунтовують нагальну необхідність реформування ПДВ, зокрема у представленій доповіді 2017 року  Paul P. Maeser and Volker Halsch "Reform of the VAT System in the European Union", на яке у Новому економічному курсі наводиться посилання http://library.fes.de/pdf-files/managerkreis/13567.pdf

8. VoxUkraine пише:

"Новий курс" пропонує замінити ПДВ податком на кінцеве споживання, що фактично закриє двері Євросоюзу для України — оскільки ЄС встановлює ПДВ як необхідний для країн-членів (зокрема директива 2006/112/ЄС)."

Сайт НЕК відповідає:

Принципи і положення "Acquis communautaire" ЄС, яких Україна зобов’язалася дотримуватися, підписавши Угоду про асоціацію, в частині оподаткування вимагають досягнення рівності  (нейтральності) при оподаткуванні зовнішніх операцій із іншими країнами-членами ЄС. А національна податкова політика є невід’ємною частиною державного суверенітету будь-якої країни. Навіть давні члени ЄС, які вже створили Валютний і Банківський союз, не погоджуються делегувати суверенні права, пов’язані з проведенням фіскальної політики, на рівень Євросоюзу (вирішення так званої проблеми "Фіскального Союзу" у ЄС відкладено на невизначений період). Таким чином, у внутрішньому податковому полі країна може провадити власну податкову політику. Крім того, загальновідомим є факт, що у самій Європі вже кілька років ведеться активна дискусія в наукових колах щодо необхідності реформування ПДВ. По-перше, у країнах ЄС використовується інші (у порівнянні з Україною) механізми адміністрування ПДВ, по-друге, проводиться суттєва реформа ПДВ, яка передбачає, зокрема (як повідомила Агенція Reuters ( https://www.reuters.com/article/us-eu-tax-digital/eu-set-to-hit-big-u-s-tech-firms-with-3-percent-turnover-tax-idUSKCN1GR2NL), введення податку з обороту на певні компанії за ставкою 3%.

9. VoxUkraine пише:

"Яким чином можна оцінити коефіцієнт регресії для окремо взятого поточного року, для нас загадка".

Сайт НЕК відповідає:

Автором розділу було проведено аналіз взаємозв’язку темпів зростання реального ВВП і рівня корупції, складено відповідні динамічні ряди та оцінено коефіцієнти регресійної моделі за даними вибірки. Дійсно, коефіцієнти регресії оцінюються за даними вибірки в цілому, але в тексті НЕК мова йшла про те, що при екстраполяції виявлених залежностей на 2018 рік і при застосуванні оптимістичного прогнозного сценарію коефіцієнт змінної ICRG становитиме 0,87. Якщо рецензентам VoxUkraine потрібні детальні роз’яснення і додаткові тлумачення, готові їх надати. Крім того, спеціально для "експертів" і рецензентів VoxUkraine повідомляємо, що коефіцієнти регресії можуть визначатися за даними одного року при використанні для емпіричного дослідження міжкраїнних або пооб’єктних даних.

  • Нагадаємо, нещодавно член Ради НБУ проаналізував економічний курс Тимошенко. На думку професора Піттсбурзького університету Тимофія Милованова, економічна програма Тимошенко містить чимало суперечливих моментів.
 
 

новини партнерів

6 грудня, 2019 п'ятниця

6 грудня, 2019 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати