Про це відомий польський журналіст, письменник, член колегії Інституту національної пам'яті (Варшава) Броніслав Вільдштайн розповів в ефірі щотижневої програми "Студія Захід з Антоном Борковським" на телеканалі Еспресо.TV.
"Вони робили потужні кар'єри, оці найзаможніші поляки перших років Незалежності. Вони величезною мірою були людьми, пов'язаними зі спецслужбами, людьми, що виходили із середовища спецслужб", - зазначив він.
За словами Вільдштайна, яскравим прикладом такої тенденції була справа FOZZ.
"Зараз, наприклад, до Польщі екстрадували Даріуша Пшивєчерського, такого собі хлопця з ЦК, тобто з Центрального Комітету. Його свого часу подавали як приклад трансформації - з партійної номенклатури до партійного бізнесу. Але він був одним з організаторів так званої афери FOZZ, яка свого часу справді була велетенською. Це сотні мільйонів доларів, якщо не більше", - пояснив дослідник.
Йдеться про події наприкінці 80-их. - на початку 90-их рр.
"Комуністи постановили скуповувати закордонні боргові зобов'язання на вторинному ринку. І тоді було придумано, що борги будуть скуповуватися значно дешевше, але це все мало триматися у таємниці, і через це не контролювалося. Тобто, кошти, які держава формально виділила на викуп цих боргів, розійшлися між різними суб'єктами", - зазначив Вільдштайн.
Й після припинення існування підконтрольної СРСР комуністичної Польської Народної Республіки (ПНР) виведені в такий спосіб суми, додав журналіст, стали основою для низки новостворених "бізнесів, мас-медіа, центрів громадської думки, юридичних корпорацій".
Довідка
Броніслав Вільдштайн уславився тим, що оприлюднив "список Вільдштайна": розсекречений каталог співробітників комуністичної таємної поліції, їхніх інформаторів та осіб, придатних до вербування. Свого часу це спричинило неабиякий скандал у Польщі.
Також він є автором документального дослідження під назвою "Довга тінь ПНР або Декомунізація, якої не було", в якому, зокрема, посилаючись на архівні дані, стверджує, що очільник 10-мільйонної незалежної профспілки "Солідарність" Лех Валенса свого часу співпрацював з держбезпекою й мав оперативне псевдо "Болек". Водночас, Вільдштайн не виключає, що Валенса намагався "грати свою гру" зі спецслужбами.