Запровадження воєнного стану на термін 30 днів не несе безпосередніх негативних наслідків для економіки України. Наразі немає фундаментальних причин для зниження темпів економічного зростання.
Про це Голова Ради НБУ написав на своїй сторінці у Facebook як особистий експертний коментар.
Однак, в разі наявності відповідних зовнішньополітичних факторів, можливого продовження дії воєнного стану може створити відповідні передумови для зниження темпів економічного зростання у наступному році, вважає економіст.
Данилишин розглядає вплив воєнного стану на кілька секторів української економіки.
Фінансовий та банківський сектор
Банківська система забезпечує повнофункціональний та безперебійний режим роботи. Ліквідність банківського сектору знаходиться на рівні, що здатний повністю забезпечити своєчасне виконання зобов’язань перед клієнтами та вкладниками банківських установ, переконує Данилишин.
Прибуток банків за 10 місяців 2018 року зріс до 15,0 млрд грн. За жовтень прибуток становить майже 4 млрд грн.
Курс валют
“Зростання курсів іноземних валют до гривні відбувається переважно внаслідок впливу ситуативних та психологічних факторів. Це все носить тимчасовий характер”, - впевнений банкір.
За словами Данилишина, Національний банк уважно відслідковує стан та тенденції валютного ринку й готовий, у разі необхідності, до проведення валютних інтервенцій з метою недопущення різких чи надмірних коливань курсу гривні. Наразі обсяг міжнародних резервів НБУ сягає 17.8 млрд дол. США.
Інфляційні ризики знаходяться в прямій залежності від ситуації на валютному ринку.
Державний борг
З урахуванням серйозного навантаження з виплат по зовнішньому державному боргу у 2019 році важливою є співпраця із офіційними кредиторами України, підкреслює Голова Ради НБУ.
“Міжнародний валютний фонд вважає, що підстави для обмеження попередньо визначених обсягів співпраці з Україною відсутні. Україна своєчасно та в повному обсязі виконує свої зобов’язання”.
За його словами, до кінця поточного року очікується отримання траншу кредиту від МВФ в сумі від 1,5 млрд. доларів та 0,5 млрд. євро макрофінансової допомоги від ЄС (набуло чинності законодавче Рішення Європарламенту та Ради ЄС про надання Україні Четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС в обсязі 1 млрд євро (МФД 4).
Державний бюджет
Вчасно прийнятий Державний бюджет України та Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу є запорукою стабільності розвитку економіки, соціального захисту громадян і збалансованого функціонування банківської системи, певен економіст.
Держава виходить з пріоритету безпеки громадян України перед реальною зовнішньою загрозою з боку Російської Федерації.
Ризики економічному зростанню
Разом із тим, Уряду України та Національному банку необхідно враховувати і попереджати ризики, що стосуються перспектив економічного зростання. А саме:
- ускладнення зовнішньо-політичної ситуації та ненульова вірогідність подальших інцидентів військового характеру можуть знизити рівень інвестиційної привабливості України. Тому потрібно здійснювати консультації та роз’яснення з метою виключення перегляду інвестиційних планів вітчизняних компаній та іноземних інвесторів стосовно реалізації проектів в нашій країні;
- ймовірне збереження високої вартості зовнішніх запозичень (у разі необхідності їх залучення) внаслідок компенсації позитивного впливу від досягнення домовленостей щодо нової програми співпраці з МВФ негативним впливом від загострення зовнішньо-політичної ситуації;
- логістичні складнощі при експорті, що можуть виникнути в разі блокування Росією комерційного судноплавства в українській частині Азовського моря. Це стосується морських портів у Бердянську та Маріуполі.
Так, за січень-жовтень поточного року через порт Маріуполь було експортовано 3,6 млн. т продукції чорної металургії (що становить 2/3 загального обсягу перевалки цього порту), через порт Бердянськ - 0,82 млн. т сільськогосподарської продукції (що становить 1/3 загального обсягу перевалки цього порту).
Можливості перевезення зазначеної продукції залізничним транспортом в інші порти існують, проте потребують часу на налагодження постачання в морські порти Миколаєва, Одеси й Херсона та додаткових одиниць рухомого складу (локомотиви, вагони, напіввагони). Також, в разі переорієнтування логістики збільшаться витрати експортерів;
- вірогідне підвищення «градусу напруги» у відносинах з Росією може привести до введення з її боку додаткових обмежень на імпорт українських товарів, також виникнуть ризики стосовно постачання в Україну енергетичних ресурсів (автомобільне пальне, вугілля та ядерне паливо) російського походження;
- проведення приватизації може стати малоймовірним (внаслідок зниження попиту на українські активи через високі зовнішньо-політичні ризики) та несвоєчасним (через падіння цін на об’єкти, що підлягають приватизації).
Найбільша проблема
Додержання стійких високих темпів економічного зростання стримується не лише конфліктом з Росією, переконаний економіст.
“Великою мірою воно стримується недостатніми темпами структурної перебудови економіки України, збереженням її аграрно-сировинної орієнтації, домінуванням в структурі експорту продукції з низькою доданою вартістю, а в структурі імпорту – енергоносіїв, заміщення яких було б можливим в разі більш ретельних зусиль по збільшенню власного видобутку газу та нафти, високою енерго- та матеріаломісткістю виробництва”, - пише Данилишин.
На подоланні цих проблем, а також на створенні умов для активізації внутрішніх інвестицій, необхідно сконцентрувати зусилля економічного блоку Уряду з метою забезпечення сталого та якісного економічного зростання й підвищення добробуту населення України, підсумовує він.