Про це повідомляє сайт Transparency International.
Так, за результатами 2017 року Україна посідала 130 місце зі 180 країн, а за результатами 2018 року - піднялась уже на 120 місце, покращивши показник із 30 до 32 балів за 100-бальною шкалою.
При цьому Україна спромоглася обійти в цьому рейтингу Росію, яка посіла 138 місце із 28 балами.
Втім, решта сусідів України мають значно кращі показники: Польща - 60, Словаччина - 50, Румунія - 47, Угорщина - 46, Білорусь - 44, Молдова - 33 бали.
Виконавчий директор Transparency International в Україні Андрій Боровик заявив, що український результат "не відповідає задекларованим нашою країною прагненням до швидкої євроінтеграції, реформ та очищення від корупції всіх сфер життя".
"Якщо ситуація з корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж таки Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадянське суспільство давно готове подвоїти зусилля на цьому шляху", - наголосив Боровик.
В організації пояснили зростання показників України, зокрема, оцінкою ситуації з боку бізнесу та відзначили позитивний вплив запровадження процедури автоматичного відшкодування податку на додану вартість, розширення сфер роботи систем ProZorro і ProZorro.Продажі, а також діяльності інституту бізнес-омбудсмена.
Крім того, організація відзначає часткове виконання рекомендацій щодо створення Антикорупційного суду: Україна ухвалила відповідне законодавство, проте повноцінний запуск суду перенесено на 2019 рік.
Водночас у Transparency International зауважили, що більшість рекомендацій організації були проігноровані владою.
Так, Україна не виконала рекомендації підвищити роль громадськості у процесі перевірки кандидатів на посади суддів.
"Громадська рада доброчесності неодноразово опинялася в ситуації, коли Вища кваліфікаційна комісія суддів ігнорувала її висновки щодо претендентів", - заявляє організація.
Крім того, детективи НАБУ так і не отримали права на власну "прослушку", а зміни до законодавства ускладнили проведення експертиз у кримінальних провадженнях. В організації також зазначили, що замість припинити неконструктивне публічне протистояння правоохоронні органи його загострили.
Transparency International відзначила і тиск на активістів і журналістів, згадавши як приклад убивство Катерини Гандзюк.
Також організація розкритикувала роботу НАЗК.
"Не створено умов для перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції. Дискредитований орган і далі не здатний ефективно виконувати свою роль в антикорупційній інфраструктурі. Анонсована автоматична перевірка електронних декларацій фактично не має практичного сенсу, оскільки НАЗК не отримало доступу до деяких державних реєстрів. НАЗК так і не стало технічним адміністратором реєстру е-декларацій. А тендер на аудит його діяльності було проведено з порушенням закону", - йдеться у повідомленні.
Дослідники корупції додали, що СБУ та Нацполіція так і не позбулися функції боротьби з економічними злочинами, тому тиск з боку цих структур на бізнес залишається вагомим. При цьому служби фінансових розслідувань наразі не створено.
"Таким чином, очевидно, що прогрес останніх років був забезпечений головним чином реформами, які були започатковані ще в 2014 році. Проте одним з головних стримуючих факторів антикорупційного поступу досі залишається брак політичної волі", - підсумували в Transparency International.