"Перше і головне - на газопроводи з третіх країн, у тому числі на "Північний потік-2", буде поширено право ЄС. Це було і лишається ключовим положенням запропонованих змін. Саме йому опиралися Німеччина, Австрія і низка інших держав-членів. І вони ж нарешті погодилися з цим... Проте левова частка змін стосується того, як забезпечити цю відповідність вимогам законодавства ЄС для газопроводів, які починаються в іншій юрисдикції, тобто поза межами ЄС", - зазначила Зеркаль.
Заступник глави МЗС пояснила, що директива визначає дії оператора газопроводу та регулятора із забезпечення відповідністі "Північного потоку-2" вимогам енергетичного права ЄС. Зокрема, регулятор держави-члена ЄС може консультуватися с органами влади Росії, звідки походить "Північний потік-2", і лише як виняток Німеччина може отримати дозвіл укласти міжурядову угоду з РФ.
Зеркаль акцентувала, що мова йде винятково про регулювання економічних аспектів роботи газопроводу. Вирішено, як саме буде забезпечено ефективний контроль за дотриманням права ЄС газопроводами, що походять з третіх країн.
"Ми маємо правові рамки, в яких функціонування "Північного потоку-2" можливо лише за умови його відповідності нормам права ЄС. Це те, чого вимагала Україна. Ми постійно наголошували, що "Північний потік-2" не повинен мати конкурентну перевагу від того, що може не дотримуватися права ЄС. Наступне завдання - забезпечити імплементацію цих змін", - підкреслила Зеркаль.
Водночас вона зауважила, що є ризик того, що поширення вимог ЄС на "Північний потік-2" зробить поведінку РФ ще агресивнішою.
"Це вимагає посилення тиску на Росію, включно з можливими санкціями", - вважає Зеркаль.