Про це пише New York Times.
Під час хвороби ВІЛ заражає CD4 + лімфоцити завдяки взаємодії з рецепторами, що знаходяться на їх поверхні. Ці рецептори кодуються геном CCR5, проте деякі люди мають мутацію цього гена, завдяки якому він може блокувати взаємодію вірусу з рецептором, по-суті роблячи людину стійкою до зараження ВІЛ.
Вперше медики пересадили кістковий мозок від донора з цією мутацією 12 років тому зараженому ВІЛ-інфекцією Тімоті Брауну, після чого він вилікувався від цієї хвороби. Після цього експерименту - так званого "берлінського пацієнта" - вченим не вдавалося його повторити.
Тепер групі лікарів з Університетського коледжу Лондона під керівництвом біолога Равіндра Гупта вдалося домогтися 18-місячної ремісії у ВІЛ-інфікованого. Однак вони зазначають, що поки занадто рано говорити про повноцінне одужання.
В обох випадках успіх був результатом трансплантації кісткового мозку інфікованим пацієнтам. Але трансплантати були призначені для лікування пацієнтів від онкологічного захворювання, а не ВІЛ.
На жаль, панацеєю спосіб назвати не можна, тому що трансплантація кісткового мозку навряд чи буде реалістичним варіантом лікування в найближчому майбутньому. В даний час доступні ефективні ліки для боротьби з ВІЛ-інфекцією, а трансплантація пов'язана з ризиками і важкими побічними ефектами, які можуть тривати роками (до того ж вона не дешева).
Анонімний пацієнт - тепер його називають "лондонським пацієнтом" - з 2003 року жив з ВІЛ. У 2012 році лікарі діагностували йому лімфому Ходжкіна. Для її лікування хворому пересадили гемопоетичні стовбурові клітини від донора з двома копіями гена CCR5Δ32. В результаті через 16 місяців хворий перестав приймати антиретровірусну терапію, з тих пір в його крові віруси РНК ВІЛ не виявлені - вже понад півтора роки.
"Я відчуваю себе зобов'язаним допомогти лікарям зрозуміти, як це сталося, щоб вони могли розвивати науку", - сказав він в інтерв'ю New York Times по електронній пошті.
Звістка, що його можливо вилікували як від раку, так і від ВІЛ-інфекції, була "нереальною" і "приголомшливою", додав він. "Я ніколи не думав, що при моєму житті з'являться ліки".
Вчені додають, що обидва пацієнта - як "лондонський", так і "берлінський" зіткнулися з реакцією "трансплантат проти господаря" (РТПХ), коли донорські Т-лімфоцити атакують клітини нового господаря. При цьому в разі пересадки тканин від родинних донорів або при відсутності реакції-РТПХ організм не починає боротися з ВІЛ-інфекцією.
Зараз вчені будуть шукати схожі процеси в лікуванні цих пацієнтів для того, щоб навчитися лікувати ВІЛ за допомогою трансплантації кісткового мозку.