Відповідну доповідь, присвячену ситуації у громадянському просторі із основоположними свободами напередодні президентських та парламентських виборів в Україні, опублікувало управління Верховного комісара ООН з прав людини, передає Deutsche Welle.
Дослідження, яке провели з початку 2018 до 15 лютого 2019 року, задокументувало 164 порушення на підконтрольних українському уряду територіях.
Крім того, за 2019 рік і півтора місяці представники УВКПЛ зафіксували тенденцію до збільшення кількості нападів і погроз, спрямованих на представників громадянського суспільства.
Як приклад вони згадали вбивство радниці херсонського міського голови Катерини Гандзюк, напади на журналістів NewsOne та адвокатів журналіста Василя Муравицького.
"Ці напади створили атмосферу залякування, що впливає на здатність і готовність людей відкрито обговорювати суспільно значущі питання, насамперед - виражати свою незгоду з політикою або побоювання щодо політики",- зазначається в доповіді.
У 34 задокументованих інцидентах правопорушники безпосередньо пов'язані з крайніми правими групами або належать до них, стверджують автори документу. Переважна частина таких нападів не розслідується, до того ж нерідко правоохоронці і самі вдаються до утисків. Як приклад вони привели справу з доступом до персональних даних журналісток Христини Бердинських та Наталки Седлецької.
На думку авторів дослідження, процес набуття автокефалії українською православною церквою посилив напруженість між релігійними громадами.
У доповіді згадується про десять фактів погроз та залякувань священнослужителів - переважно УПЦ Московського патріархату. А джерелом тиску на релігійних діячів названі як ультраправі групи, так і Служба безпеки України. Дискримінаційні наслідки, на думку авторів, також може мати ухвалений в грудні закон щодо обов'язкового перейменування УПЦ МП в "російську церкву".
УВКПЛ оприлюднили ще один звіт, у якому зазначається, що відповідальність за більшість випадків порушень прав людини за останні три місяці лежить на керівництві непідконтрольних районах Донбасу та російській владі Криму. Попри обмежений доступ в "республіках" та неможливість роботи в Криму, Моніторингова місія з прав людини зафіксувала на цих територіях 189 порушень за листопад-лютий.
У документі зазначається, що застосування російського законодавства - зокрема, заборона релігійних громад руху Хізб-ут-Тахрір - продовжує призводити до тяжких порушень прав кримських татар в Криму.
Крім цього, УВКПЛ вперше заявило про недоречність застосування російського кримінального законодавства щодо моряків, ув'язнених внаслідок інциденту в Керченській протоці.
"Члени екіпажів українських суден можуть вважатися військовополоненими та перебувати під захистом згідно Третьої Женевської конвенції",- йдеться у доповіді.