Більшість депутатів-кандидатів у президенти жодного разу не проголосували в Раді протягом березня,

Усі 566 голосувань у березні стосувались правок до проекту закону про мову

Такі дані наводить громадська організація "Комітет виборців України" (КВУ), передає Еспресо.TV.

У березні 2019 року народні депутати встановили антирекорд: 111 народних депутатів не проголосували жодного разу за місяць (не натискали "за", "проти", "утримався"). Для порівняння: у лютому жодного разу не проголосували 12 депутатів.

Серед тих, хто не голосував на жодному пленарному засіданні Ради, є нардепи-кандидати в президенти України.

"8 із 14 політиків не проголосували в березні жодного разу. Зокрема, Юлія Тимошенко, Олександр Шевченко, Олександр Вілкул, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Аркадій Корнацький, Віктор Бондар, Віталій Купрій", - зазначають у КВУ.

Частина кандидатів взяли участь лише в кількох голосуваннях. Сергій Тарута взяв участь в 0,18% голосувань, Ольга Богомолець – 1%, Юрій Дерев’янко – 2%, Юрій Бойко – 4%.

Найвищі показники голосувань серед кандидатів у Президенти у Віктора Кривенка (53%) та Юрія Тимошенка (64%).

"Участь у виборах не звільняє кандидатів від їх обов’язків як народних депутатів. Це стосується, в тому числі, участі в голосуваннях Верховної Ради. Однак частина кандидатів вже повністю працюють у виборчому форматі, а тому в Раді не з’являються. Також парламент зараз працює над розглядом поправок до т. зв. мовного закону, що само по собі розглядається як технічна й неважлива робота. В результаті у березні відразу 111 депутатів жодного разу не проголосували. Це абсолютний антирекорд за час роботи ВР 8 скликання", - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

У березні було проведено 13 пленарних засідань Верховної Ради, на яких відбулося 566 голосувань. Усі вони стосувалися розгляду поправок до проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№5670-д).

Нагадаємо, 12 жовтня Верховна Рада підтримала за основу законопроект № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
12 березня Верховна Рада розпочала розгляд у другому читанні законопроекту №5670-д "Про функціонування української мови як державної".
Всього внесли понад 2 тисячі правок до цього законопроекту.
18 березня голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що деякі народні депутати затягують розгляд закону №5670-д "Про функціонування української мови як державної"
Княжицький вважає, що ствердження, що закон про мову не потрібен – синонім того, що не потрібна незалежна Україна

2024, вiвторок

23 квітня