Так співвідношення між двома показниками оцінено в Інфляційному звіті Національного банку за квітень.
Згідно з оглядом, на початку року уряд активно залучав боргові ресурси.
Це пов'язано зі щільним графіком погашення боргу, а також з потребою у фінансуванні дефіциту з огляду на незначні надходження від приватизації.
При цьому кошти залучалися як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Зокрема отримано кошти від дорозміщення ОЗДП та позику під гарантії Світового банку.
Втім основним джерелом фінансування дефіциту залишилися запозичення на внутрішньому ринку - як у національній, так і в іноземній валюті.
Їх значну частку становили короткострокові папери.
Хоча обсяги погашення зобов'язань були значними, залучення суттєво їх перевищили, зазначають експерти НБУ.
"Попри такі залучення державний та гарантований державою борг у цілому зменшився на 1,0% з початку року - до 2147 млрд грн станом на кінець березня 2019 року. Це зумовлено виплатами за гарантованим боргом, зокрема перед МВФ. Додатковим чинником було незначне зміцнення гривні", - йдеться в огляді.
Нагадаємо, Міністерство фінансів України ставить за ціль до кінця 2019 року зменшити державний борг відносно ВВП до 50,5% та за три роки - до 41,4%.
У Міжнародному валютному фонді очікують, що співвідношення сукупного держборгу України до ВВП в 2019 році зменшиться до 62%.
Україна щороку повинна витрачати на обслуговування державного боргу по $11 млрд або 8% валового внутрішнього продукту.
Державний і гарантований державою борг України в 2018 році скоротився щодо валового внутрішнього продукту з 71,8% до 62,7%.
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд прогнозує, що до кінця 2023 року сукупний державний (прямий) і гарантований борг України зменшиться до 53% внутрішнього валового продукту.
Раніше Кабмін планував до 2020 року зменшити державний борг України до 49% ВВП. Наприкінці серпня 2018 року уряд України переглянув середньострокову стратегію управління держборгом, встановивши більш жорсткі цілі щодо скорочення прямого державного боргу по відношенню до ВВП.